У Зарваниці відбувся науковий форум про спадщину Почаївського василіянського монастиря
Протягом 23-25 квітня 2026 р. у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбувалася Міжнародна наукова конференція «Почаївські читання», присвячена історії та спадщині Почаївського василіянського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці. Участь у заході взяли дослідники з України, Румунії та Польщі.
Відкриваючи конференцію, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк наголосив на необхідності чіткого наукового підходу до вивчення історії Почаївської лаври. За його словами, організатори від початку ставили собі за мету «щоб почаївські читання були науковими», а відтак – щоб дослідження ґрунтувалися на об’єктивності та джерельній базі. Митрополит підкреслив, що особливим завданням сьогодні є «з науковим підходом висвітлювати правду про Почаївську лавру», зокрема ті сторінки її історії, які впродовж століть зазнавали замовчування або викривлення. У цьому контексті він зауважив, що майбутнє українського суспільства безпосередньо пов’язане з пошуком історичної правди та відновленням власних духовних коренів.
Окремо архиєпископ подякував дослідникам попередніх читань за підготовку наукового збірника, який уже посів належне місце в історіографії, а також його головному редакторові – Володимиру Морозу. Висловлено вдячність і організаційному комітету нинішньої конференції, зокрема о. Протоігумену Отців Василіян Йосифу Кральці та о. доктору історичних наук Віталію Козаку.
У вступному слові Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні звернув увагу на глибший вимір наукової праці в царині церковної історії. Він підкреслив, що історія Церкви є «живою спадщиною, яка потребує уважного слухання, осмислення і відповідального передання наступним поколінням». За його словами, Почаїв слід розуміти не лише як місце паломництва, але й як простір, де формувалися духовність, культура, богословська думка та національна самосвідомість.
В умовах сучасних викликів для України, наголосив доповідач, звернення до почаївської спадщини набуває особливої актуальності, оскільки вона свідчить про стійкість віри та силу ідентичності. Водночас він підкреслив, що «коли правда стає полем боротьби, наукова чесність і відповідальність набувають пророчого значення», а сам пошук істини – навіть у архівних джерелах і «мовчазних свідченнях минулого» – є формою служіння Богові.
Організатори конференції: Провінція Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні, Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ та Інститут історії Церкви Українського католицького університету. «Почаївські читання», за їх словами, стали важливою науковою платформою для системного дослідження історії, духовності та культурної спадщини Почаївського монастиря, який із середини XVIII століття згадується у джерелах як лавра.
Власне, наукова програма охопила широке коло тем: від джерелознавства й історіографії досліджень Почаївського монастиря до аналізу його рукописної та друкованої спадщини, видавничої діяльності, а також мистецьких і духовних традицій. Окрема увага приділялася місцю Почаєва у формуванні книжкової культури регіону та вшануванню Почаївської ікони Божої Матері. Загалом у межах конференції виголошено близько 29 наукових доповідей.
До слова, у рамках заходу прозвучали піснеспіви «Ой зійшла зоря вечоровая» та «Вселенния страни», присвячені Богородиці, прославленій у Почаївській іконі (з «Богогласника»), у виконанні хору студентів Тернопільської вищої духовної семінарії УГКЦ під керівництвом викладачки Оксани Шуфліти.
Нагадаємо, що перша конференція під назвою «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України» відбулася у 2023 році в Зарваниці. За її результатами було видано збірник наукових праць як черговий том «Записок ЧСВВ», що став вагомим внеском у дослідження історії Почаєва та його духовної спадщини.
За матеріалами: tze.org.ua
