Міжнародна конференція про митрополита Рутського: огляд другого дня та завершення
У четвер, 17 жовтня 2024 р. в Папському Григоріанському університеті продовжилася Міжнародна наукова конференція: «Реформаторство після Тренту: Київський митрополит Йосиф Велямин Рутський (1613–1637)», яка завершилася підбиттям підсумків наукових доробків.
Дводенна наукова подія охоплювала чотири секції, які включали аналіз особливостей походження роду митрополита, його реформи, документальну спадщину та реформи в житті Церкви, а зокрема, у сфері оновлення монашества у Київській митрополії й заснування Чину св. Василія Великого. Протягом двох днів ці теми розкрили дослідники з наукових центрів України, Італії, Австрії, США, Польщі, Литви, Угорщини та Німеччини.
Зокрема, другий день розпочався висвітленням теми русинів (українців) та монахів-василіян в ранньомодерному Римі. Анатоль Упарт з університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні зупинився на особливостях постання першої церкви українців (русинів) в Римі.
Своєю чергою, Мельхіор Якубовські з Інституту історії Польської академії наук розкрив особливості храму святих Сергія і Вакха у мистецькій мережі Василіянського Чину XVIII століття. Цей храм служив осідком прокуратора Чину св. Василія Великого і Унійної Церкви при Апостольській Столиці, тут було засновано Руську колегію, а згодом перенесено Головний осідок Василіянського Чину, у якому знаходився Генеральний настоятель та Головна Управа.
Інший аспект, пов’язаний з монахами-василіянами, співбратами митрополита Рутського, який спричинився до заснування Чину, стосувався особливостей їхньої діяльності в Римі. Цей аспект представив Антал Молнар з Центру гуманітарних наук Дослідницької мережі HUN-REN (Будапешт). У цьому контексті науковець також розповів про проект балканських місій.
Відтак професор Олександр Пронкевич з Українського Католицького університету проаналізував зображення Русі в текстах іспанських василіян XVII ст. Опісля присутні мали можливість поставити запитання доповідачам та розпочати дискусію, яка стосувалася почутих тем.
Після перерви розпочалося висвітлення останнього блоку конференції, присвяченого писанням, сприйняттю та пам’яті про митрополита Йосифа Велямина Рутського. З першою доповіддю на дані теми виступив Марчелло Ґарцаніті з Університету Флоренції. Серед кількох аспектів, які були пов’язані з Острозькою Біблією та Дерманським монастирем, науковець представив особливості екзегетики в період діяльності Мелетія Смотрицького та митрополита Рутського.
Наступна тема доповіді розглядала особливості полемічної діяльності Мелетія Смотрицького та писання Кирила Лукаріса. Науковець Австрійської академії наук Овідіу Олар провів аналіз не тільки писань, а також поглядів представлених постатей. У цьому контексті варто зазначати, що Мелетій Смотрицький, був активним опонентом митрополита Рутського, полемізуючи з ним з позиції православного єпископа. Після мученицької смерті святого Йосафата Смотрицький переглянув свої погляди та прийняв католицизм у східному обряді, приєднавшись до Унійної Церкви. Відомо про кілька його творів у цей період, у яких містяться аргументи на захист католицької віри. Помер у Дерманському василіянському монастирі на Волині.
Відтак Віолетта Зєлецька-Миколайчик з Університету Миколи Коперника в Торуні, Польща представила зображення монахів-василіян з монастирів XVIII століття.
Заключним доповідачем став Джаред Воррен, представник Інституту європейської історії ім. Лейбніца у Майнці, Німеччина. Його представлення охоплювало розповідь про митрополита Йосифа Велямина Рутського, зокрема, в кількох творах німецькомовної католицької історіографії XIX століття. Відтак розпочалася дискусія та підсумки дводенної наукової події.
За результатами Міжнародної конференції планується видання, яке включатиме всі виступи доповідачів, дозволить переосмислити й актуалізувати постать митрополита Йосифа Велямина Рутського для сучасних науковців.
