Складення довічних монаших обітів у Гошівському монастирі

У суботу, 2 серпня 2025 р. Б., у василіянському монастирі Преображення Господнього на Ясній горі у Гошеві відбулося складення довічної монашої професії. Цього дня брати Серафим Боюк, Тома Брень, Тадей Данкевич і Давид Сабан склали перед Богом і Церквою свої довічні монаші обіти послуху, чистоти і убожества.

Урочисту Божественну Літургію очолив о. Йосиф Кралька, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, який від імені Протоархимандрита (Генерального настоятеля) здійснив Чин довічних обітів. Участь у Богослужінні взяли родичі братів, ієромонахи і брати по Чину, а також друзі та численні гості.

У гомілії о. Протоігумен роздумував над євангельським уривком про помноження Христом хлібів. Вказуючи на значення діянь Ісуса, Який виходить з човна до людей, проповідник зазначив, що чернець покликаний постійно виходити з човна, тобто бути тим, хто не живе більше для себе, не зосереджується виключно на своїй втомі та труднощах, а бачить, подібно до Бога, інших людей, «з їхніми болями, потребами і ранами». На цій дорозі монаші обіти сприяють наслідуванню Христа, Який не проходить повз, а бачить інших, милосердиться над ними і зціляє. «Богослов’я вічних обітів – це богослов’я милосердя. Це означає бути близько, коли інші відвертаються, а також зціляти, не лише чудом, а інколи простою особистою присутністю, серцем, яке наповнене молитвою», – зазначив проповідник. За його словами, йдеться не про героїзм, а про вірність, навіть тоді, коли не видно плодів служіння.

Інші слова Христа, на які звернув увагу о. Йосиф, стосувалися потреби нагодувати людей. На його думку, Христові учні часто можуть керуватися світською логікою, яка спонукає відпустити інших (пор. Мт. 14,15), обґрунтовуючи це тим, що не маємо ресурсів для допомогти, або не є відповідальними за інших. Натомість Ісус закликає насичувати інших прикладом свого життя та свідченням зберігання монаших обітів. «Убожество – це не брак, а свобода давати, навіть тоді, коли здається, що нічого не маєш. Чистота – це не ізоляція, а глибока універсальна любов, в якій кожна людина, з якою ви зустрічаєтесь, стає рідною. Послух – це не контроль настоятелів, а довіра, що навіть у темряві Бог веде вас за руку», – сказав проповідник.

Відтак він звернувся до ченців, які склали довічні монаші обіти. «“Дайте Ви їм їсти”, – каже Христос сьогодні до вас, дорогі браття. Дайте їсти насамперед своїм життям, своєю тихою молитвою, служінням, своєю присутністю, своїм перебуванням у спільноті, до якої Бог вас посилає, бо хоче, щоб саме Ви годували спільноту своїм свідченням», – закликав Протоігумен. За його словами, коли ми даємо, то ніколи не втрачаємо, ба більше, навіть залишається надлишок. Тому монаше життя – це життя ламаного хліба, і коли чернець буде відкритий на Бога, то Бог через нього нагодує багатьох людей. Він закликав новопрофесів насичувати інших своєю вірою, вірністю і всім, що Бог «кладе» у їхні руки.

Відтак проповідник звернув вагу на важливість молитви у монашому житті, підкресливши, що чернець без молитви – як солдат без зброї. На завершення проповідник побажав їм опіки Пресвятої Богородиці, прославленої в чудотворній іконі Гошівської Божої Матері. «Якщо залишитесь під покровом Богородиці, то Бог через вас буде творити великі чуда», – зазначив Протоігумен.

Наприкінці бр. Давид Сабан, ЧСВВ, від імені новопрофесів, подякував батькам, рідним та близьким, а також попросив усіх присутніх про молитву за витривання, з Божою допомогою, в монаших обітах до смерті.