У Римі розпочалася Наукова конференція, присвячена митрополиту Йосифу Велияминові Рутському

160

У середу, 16 жовтня 2024 р. Б. в Папському Григоріанському університеті розпочалася Міжнародна наукова конференція про митрополита Йосифа Велямина Рутського: «Реформаторство після Тренту: Київський митрополит Йосиф Велямин Рутський (1613–1637)». Конференція приурочена до 450-річчя від дня народження цього релігійного діяча.

Йосиф Іван Велямин Рутський був одним із найвидатніших діячів Унійної Церкви. Охрещений у кальвінізмі, одному з напрямків протестантизму, після зустрічі з єзуїтами у студентський період він прийняв католицизм, а згодом приєднався до східного обряду і став ревним апостолом поширення унії, намагаючись запросити до церковної єдності не тільки православних Великого князівства Литовського, а й робив спроби заохотити до цього Московію. Отримавши освіту у кількох європейських університетах, він працював над зміцненням Церкви, заснував централізований Чин святого Василія Великого – спільноту монахів, яка мала найширшу мережу монастирів східного обряду на території чотирьох сучасних держав Східної Європи (Литви, Білорусі, Польщі й України), а завдяки активній праці з молоддю численні церковні школи та друкарні мали значний вплив на про духовне, культурне та інтелектуальне життя цих чотирьох народів.

Співорганізаторами заходу, який відбувається під патронатом Верховного архиєпископа УГКЦ Блаженнішого Святослава, є: Папський Григоріанський університет; Український католицький університет, Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса; Василіянський Чин Святого Йосафата; Посольство Литовської Республіки при Святому Престолі; кафедра українських церковних студій ім. Василя Лостена Католицького університету Америки.

Конференція розпочалася словами привітання о. Роберта Лисейка, ЧСВВ Протоархимандрита Василіянського Чину св. Йосафата та отця Марка Морозовича з Католицького університету Америки у Вашингтоні.

Першим доповідачем став представник Європейського гуманітарного університету у Вільнюсі Дзяніс Лісейчикав. Науковець представив дослідження про генеалогію, дитинство та родину майбутнього митрополита.

Відтак професор Інституту литовської літератури та фольклору Мінтавтас Чюрінскас окреслив шлях конфесійного вибору Йосифа Велямина Рутського, з першим життєписом, написаним митрополитом Рафаїлом Корсаком. У свою чергу, д-р Іван Альмес, академічний співкоординатор програми УКУ «Київське християнство» стисло розповів про славу святості Йосифа Велямина Рутського у XVII-XVIII століттях.

Пані Сіґіта Маслаускайте-Мажилієне, посол Литовської республіки при Святому Престолі, Суверенному Лицарському Мальтійському Ордені та спеціаліст з мистецтвознавства представила присутнім особливості іконографії Йосифа Велямина Рутського.

Наступним доповідачем став о. д-р Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, який розповів про проект митрополита Андрея Шептицького, який включав зусилля щодо процесу беатифікації та канонізації митрополита Рутського. У 1938 р. Глава УГКЦ розпочав написання окремої праці про свого попередника, відзначаючи його праведне життя та ревність задля розвитку Церкви. Відтак відбулася дискусія, присвячена представленим доповідям.

Після обідньої перерви розпочалася друга сесія конференції, присвячена реформам митрополита Рутського. Зокрема, о. д-р Марк Морозович (Кафедра українських церковних студій ім. Василя Г. Лостена) розповів про літургійні реформи Київської Унійної Церкви, яку очолював митрополит Рутський.

Інший тип реформ представив Алессандро Бокколіні з Римського університету «Сапієнца». На основі документів з Архіву Ватикану він розповів про особливості формації духовенства Унійної Церкви та інші проекти митрополита Рутського, які передбачали заснування освітніх духовних центрів у Речі Посполитій та в Римі, що стало також предметом листування з Наступниками апостола Петра та Апостольськими Нунціями.

Не менш цікавою доповіддю стало представлення о. Романа Кулинцака, студента Папського Салезіянського університету в Римі, про реформи богословської освіти. Ця ділянка була одним із важливих напрямів діяльності митрополита Рутського, який турбувався про підвищення рівня загальної освіченості, формації та спеціальної богословської освіти парафіяльного духовенства як одного із засобів зміцнення та розвитку Київської Унійної Церкви.

Наступна доповідь була присвячена ідеї єдності Церков митрополита Йосифа. Зокрема, п. Володимир Мороз, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ, вагому частку представлення присвятив Мукачівській єпархії та співпраці мукачівських єпископів з ієрархією Київської митрополії.

До післяобідньої сесії приєднався Блаженніший Святослав Шевчук, Верховний архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви. У вітальному слові Глава УГКЦ подякував організаторам конференції, зазначивши потребу відновити пам’ять про митрополита Йосифа Велямина. Говорячи про триваючий синодальний шлях у Католицькій Церкві, він вказав на важливість зберегти те, що нам передали наші попередники, які ступали перед нами. Ба більше, йдеться не тільки про те, щоб зібрати їхню спадщину, але також роздумати над нею, згідно з актуальними викликами у Церкві.

За словами Отця і Глави УГКЦ, митрополит Рутський є великим реформатором, який крокував разом з Католицькою Церквою, яка пережила своє оновлення після Собору у Триденті. Водночас Йосиф Велямин є вагомим єпископом – наступником Київських митрополитів. Зокрема, Київська Унійна Церкви зуміла зберегти живою пам’ять про нерозділену Церкву за часів Київської Русі. Крім того, Блаженніший Святослав відзначив реформи свого попередника, які стосуються, зокрема, реформи монашества та дбання за освіту духовенства. Таким чином, в особі митрополита Рутського виявилась турбота Церкви-Матері та зріст її віри.

«Він був справді святим», – продовжив Отець і Глава УГКЦ, пригадуючи про старання митрополита Андрея Шептицького задля проголошення митрополита Рутського блаженним і святим. За словами Блаженнішого Святослава, цей Предстоятель Унійної Церкви був відкритий на дію Святого Духа. Він пригадав, що московські солдати викрали тіло митрополита Рутського з Вільнюса вже після його смерті, висловивши здивування, адже бачимо відсутність пошани не тільки до живих, але й руйнування могил померлих. На завершення Глава УГКЦ висловив сподівання, що український народ належно оцінить постать його попередника.

Опісля відбулося жваве обговорення, яке великою мірою стосувалося реформ митрополита Рутського в освітній сфері. Присутні відзначили його великий вклад та проекти, які стосувалися дбання за виховання духовенства, особливостей освітньої програми та вагомих проектів у цій сфері, досі не завжди знаних.

Перший день конференції завершився відвідинами Грецької колегії св. Атанасія, вихованцем якої був митрополит Йосиф Велямин Рутський.