Патрональне свято Провінції святих Петра і Павла у Румунії

29 червня 2024 року Божого у василіянському монастирі в Прілоґу відбувалися моління з нагоди свята небесних покровителів провінції в Румунії – святих апостолів Петра і Павла. Урочистості також були присвячені 100-річчю від дня народження Слуги Божого Міхая Неамцу (13.10.1924 – 23.06.2000), ЧСВВ.

Урочисту Божественну Літургію очолив владика Клаудіу-Лучіан Поп, єпископ Клуж-Ґерли Румунської Греко-Католицької Церкви (РГКЦ). Співслужили з архиєреєм: владика Міхай Фрацила, єпарх Бухарестський РГКЦ, Протоархимандрит Василіянського Чину св. Йосафата о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, члени Провінційної Управи Провінції святих Петра і Павла на чолі з Протоігуменом о. Іваном Альбу, ЧСВВ, ченці-василіяни Маріяповчанського монастиря в Угорщині, а також ієромонахи та священники з прилеглих околиць. У спільній молитві єднались чернецтво, паломники й вірні.

У проповіді владика Міхай звернув увагу на читання Апостола, у якому знаходимо опис святим Павлом своїх страждань та безсилля. «Він розповідає про велич Бога в його власній особі, усвідомлюючи силу зла, якому дозволено випробовувати його наполегливість і терпеливість», – зазначив проповідник. За його словами, Верховні апостоли навчають нас, що Божа благодать виявляється у безсиллі. Тому апостол Петро є близький серцю Румунської Греко-Католицької Церкви, адже в часи переслідування комуністичною владою він став для неї «фундаментом єдності та стійкості у вірі, щоб не відірватися від джерела – любові до Ісуса».

Архиєрей зазначив, що безсилля людини є родючим ґрунтом для цілющої Божої сили. «Наш марнославний розум перед Господом постає забудькуватим. Радість життя віруючої людини полягає в спогляданні того, як Господь наповнює нашу суєту могутністю Своєї благодаті. Але щоб зрозуміти це, варто зупинитися в цей день паломництва і замислитися над тим, що ми легко випускаємо з уваги», – закликав єпарх Бухарестський.

На його переконання, Церква у світі є сильною завдяки свідченню її членів. Про це свідчить, зокрема, приклад брата Міхая Неамцу, ЧСВВ, який здійснював своє жертовне служіння у василіянському монастирі у Прілоґу, де зараз знаходиться його могила. «Люди приходять молитися на це місце не тому, що звідси проглядається світло цього світу, оплески цього світу, а тому, що дивовижний приклад благодаті в немочі недостойного брата Міхая дає нам підставу знайти зцілення. Бо де ще, як не біля підніжжя хреста? – зазначив проповідник. – Скільки людей протягом десятиліть піднімаються сюди, щоб знайти зцілення, розраду, співчуття. Багато хто зцілився, багато хто знайшов розраду нести свій хрест надалі».

За його словами, приклад життя бр. Міхая є ще одним доказом того, що радість зустрічі з Богом завжди починається з усвідомлення власної безпорадності, від примирення з Богом та здобуття Божої любові. «В таких душах, як душа брата Міхая, і в тих, хто намагається день у день жити радістю віри і відчувати смак неба, Бог закладає підвалини Церкви», – сказав Архиєрей.

Після Літургії зі словами вдячності звернувся Протоархимандрит Василіянського Чину. «Я дуже радий бути сьогодні з вами у цьому святому місці, яке стало таким завдяки життю, праці та молитвам брата Міхая, святої людини, яка служила Богові й людям, допомагаючи і підтримуючи їх у їхніх стражданнях й труднощах», – звернувся до присутніх о. Роберт.

За словами Генерального настоятеля, свято верховних апостолів Петра і Павла є нагодою подякувати Богові за дар віри, який Він передав нам через своїх апостолів та продовжує передавати через наслідників апостолів – єпископів. У цей день ми маємо перед собою три приклади для наслідування – апостола Петра, Павла та брата Міхая. Приклад Петра навчає нас «завжди бути здатними повернутися до Господа нашого Ісуса Христа, особливо через Святу Тайну Покаяння, смиренно шукаючи Божої волі, щоб ходити Його дорогами». У свою чергу, приклад апостола Павла спонукає нас бути тими, «хто не тільки дякує Господу за дар віри, але й прагне ділитися цим дорогоцінним даром з тими, хто ще не увірував у Христове слово». І зрештою, життя брата Міхая, «простого слуги Христового, який присвятив Йому своє життя, був вірний Богові, а своїми молитвами, порадами й ділами прагнув принести розраду стражденним», щоб вони могли відчути любов і опіку Христа.

Завдяки славі святості життя бр. Міхая Неамцу, ЧСВВ, був розпочатий процес його беатифікації. Зокрема, 23 липня 2018 року Конгрегація у справах визнання святих видала декрет nihil obstat, яким висловила свою згоду на початок беатифікаційного процесу та канонізації бр. Міхая Неамцу. А вже, 14 грудня 2020 року в м. Блаж завершився архиєпархіяльний етап справи його беатифікації, тобто зарахування до лику блаженних Католицької Церкви.

«Сьогодні в особливий спосіб прошу вас про молитву, щоб Господь прославив брата Міхая, вірного сина Румунської Греко-Католицької Церкви і нашого співбрата василіянина, славою святості, щоби він став прикладом для наслідування для всієї Католицької Церкви», – сказав на завершення о. Протоархимандрит.

Фото: Parohia Greco-Catolica Tarsolt