Історія служіння Отців Василіян в Чикаго й околицях

17 травня 2025 року Божого увійде в історію парафії Різдва Пресвятої Богородиці як день вдячності за майже 100-літнє служіння Отців Василіян в Чикаго.

Наприкінці 2024 року настоятелі Василіянського Чину вирішили, з огляду на недостатню кількість священників, в погодженні з владикою Венедиктом Алексійчуком, єпархом Чиказьким, залишити служіння на парафії Різдва Пресвятої Богородиці в Палос-Парк, Іллінойс, що у Чиказькій Єпархії УГКЦ в США.

З цієї нагоди було організовано, зокрема, бенкет вдячності, який відбувся у суботу, 17 травня, за участю Преосвященного владики Венедикта, о. Василія Салковського, ЧСВВ, Протоігумена Провінції Успіння Пресв. Богородиці у США, ієромонахів-василіян, духовенства та вірних. Зустріч супроводжувалася молитвою та діленням історією власного досвіду церковного життя й приналежності до парафії та словами вдячності Отцям Василіянам за майже столітнє служіння в Чикаго.

Короткий опис служіння Отців Василіян у Чикаго та прилеглих місцевостях

Служіння ченців-василіян у Чикаго та околицях розпочинається у 1932 році, коли на прохання та за розпорядженням Філадельфійсього Ординаріяту Отці Василіяни взяли під свій провід храм і парафію святого Миколая в місті Чикаго, якою опікувалися до 1961 року (до часу створення Чиказької єпархії, коли храм св. Миколая став катедральним). 30-ті роки минулого століття були часом великої економічної депресії в США і парафія знаходилася у великій економічній кризі, маючи великі борги. Саме тому й були покликані Василіяни, щоб рятувати ситуацію. До слова, саме завдяки жертовній та завзятій праці ченців-василіян у співпраці з ревними парафіянами вдалося не лише врятувати церкву та погасити великі борги, а й розвинути парафіяльне життя й розбудувати українську школу, в якій учні отримували повну середню освіту. Першим парохом був о. Сильвестр Журавецький, ЧСВВ, а ігуменом і головним рушієм живучості парафії о. Епіфаній Теодорович, ЧСВВ. Окрім парафіяльного служіння, у 1949 році Отці Василіяни почали провадити щотижневі радіопередачі.

Ось імена деяких монахів-василіян, які служили в парафії св. Миколая в Чикаго: о. Сильвестр Журавецький, о. Епіфаній Теодорович, о. Амброзій Синишин (пізніший Митрополит), о. Виссаріон Андрейчук, о. Володимир Ґавліч, о. Сотер Голик, о. Михайло Ваврик, о. Атанасій Пекар, о. Іннокентій Лотоцький (пізніше Єпарх Чиказький), о. Патрикій Пащак, о. Епіфаній Пащак, о. Дмитро Височанський.

У схожій ситуації опинилася інша Українська Католицька Церква в Чикаго – Різдва Пресвятої Богородиці. З початку 1937 року для церкви настали критичні часи фінансових випробувань. Занепокоєні небезпекою втратити церкву, парафіяни звернулися до Отців Василіян, які в той час служили в церкві св. Миколая в Чикаго. Отож, вислухавши парафіян, отець ігумен Амброзій Сенишин, ЧСВВ, погодився допомогти своїм братам в цей скрутний час. У грудні 1937 року, за згодою та благословенням церковної влади, церквою почали опікуватися Отці Василіяни. З того часу життя парафії та парафіян докорінно змінилося: як з фінансової точки зору, так і з душпастирської. Першим парохом був о. Василь Каменецький, а його сотрудником о. Епіфаній Теодорович. Отці оживили і налагодили роботу як релігійних, так і національних організацій, особливу увагу вони приділяли підростаючій молоді й все частіше піднімали питання про необхідність власної парафіяльної школи.

Отці Василіяни впродовж років ревно сповняли душпастирське служіння на парафії Різдва Пресвятої Богородиці. Належну увагу вони приділяли духовному вихованню та зростанню у вірі дорученого їм стада, особливо молоді. Така праця включала в себе організацію й провід церковних товариств і братств, таких як Апостольство Молитви, Марійська Дружина, Вівтарна Дружина, парафіяльний «Клуб Молоді», Товариство Божого Імені, церковного хору та інших.

З 1951 року, коли парохом став о. Іннокентій Ричкун, ЧСВВ, ще більше оживилося питання парафіяльної школи, перейшовши в стадію планування. На загально-парафіяльних зборах було обрано «Шкільний Будівельний Комітет» і розпочато збір коштів на будову школи. 10 липня 1955 відбулося урочисте посвячення місця майбутньої школи, а 10 червня 1956 року було освячено наріжний камінь вже новозведеної споруди.

З часом, завдяки старанням парохів (отців Ричкуна та Феціци) і жертовності парафіян вдалося погасити всі борги, в той час як життя в школі процвітало й зростала кількість учнів. За час існування парафіяльна школа стала невід’ємною клітиною парафії. Діти, які навчалися в школі, отримували високі знання й зразкове виховання завдяки невтомній праці Сестер Служебниць.

У 1971-72 роках завдяки співпраці парафіян та священників під проводом о. Юліяна Катрія, ЧСВВ вдалося відновити парафіяльний будинок священників.

У 1974 році було відновлено святилище і на храмове свято – 8 вересня 1974 року – його поблагословив Преосвященний владика Ярослав Ґабро.

У 1975 році через фінансові труднощі було вирішено закрити школу, залишивши лише суботню – школу українознавства та релігії. В той же час, у зв’язку із закриттям школи й переїздом парафіян в інші місця, було запропоновано придбати ділянку в околицях південно-західної частині Чикаго для майбутнього будівництва церкви. 8 вересня 1977 року в Палос-Парк було придбано ділянку для будівництва церкви і монастиря.

7 вересня 1986 року церква Різдва Пресвятої Богородиці відсвяткувала Діамантовий ювілей, перед тим виконавши деякі реставраційні роботи: було замінено увесь дах церкви, систему опалення, зроблено внутрішній ремонт храму, ремонт шкільної їдальні, залито нові сходи біля церкви, відновлено іконостас та багато інших робіт.

У 1990-их роках парафія перемістилася в Палос-Парк, де було зведено нову церкву, яку офіційно у 1993 році освятив владика Михайло Вівчар, Єпарх Чиказький. У 1994 році було завершено будівництво церковного будинку, а в 1995 році – бенкетного залу церкви. У 1994-98 роках, коли парохом був молодий священник о. Володимир Рибіцький, ЧСВВ, було зроблено вітражі майстрами Любомиром Ванзюрою та Ігорем Винником. Варто зауважити, що іконостас, деякі вітражі та світильники-павуки перенесли зі старої церкви.

По завершенню художніх робіт з вітражами та будівництва бенкетного залу, в жовтні 1998 року відбулося святкове освячення, здійснене владикою Михайлом Вівчарем. Від 1995 до 2007 року митці Юрій Скорубський та Ігор Винник розписали запрестольні ікони та святилище і відреставрували іконостас.

У 2001 році парафія відзначила 90-літній ювілей свого існування.

У 2005 році парохом став о. Василь Салковський, ЧСВВ (тепер Протоігумен Провінції Успіння Пресвятої Богородиці у США). У 2008 році за пропозицією о. Василя було офіційно відкрито «Церковне братство». Цього ж року було організовано «Сестрицтво Божої Матері».

У 2011 року парафія Різдва Пресвятої Богородиці урочисто відзначила 100 літній ювілей, який урочисто розпочали 2 жовтня жовтня 2011 року Архиєрейською Святою Літургією, яку відслужив Преосвященний владика Річард Семіняк, Єпарх Чиказький, у співслужінні пароха о. Василя та інших священників за участі численно зібраних вірних. Ювілейні святкування, які завершилися на храмовий Празник у 2012 році, включали в себе урочистий бенкет та концерт за участі парафіян, колишніх парохів та душпастирів, поважних гостей, представників церковної та цивільної влади та артистів. З тої нагоди було видано ювілейний альбом.

Наприкінці 2024 року настоятелі Василіянського Чину вирішили, з огляду на недостатню кількість священників, залишити служіння на парафії Різдва Пресвятої Богородиці в Палос-Парк.

Парафія – це спільнота спільнот, тобто парафію творять вірні під проводом священника-пароха. Дуже важливими та потрібними для життя й розвитку парафіяльного життя є активні парафіяни, які об’єднуються в товариства й таким чином своїм життям та діяльністю розвивають парафію. Ось товариства та спільноти парафії Різдва Пресвятої Богородиці: Церковний Комітет, Апостольство Молитви, Марійська Дружина, Вівтарна Дружина, парафіяльний «Клуб Молоді», Товариство Божого Імені, Церковний хор, Товариство святої Марії (1925-2008), Сестринство Пресвятої Богородиці та інші.

Отці Василіяни, які служили в парафії Різдва Пресвятої Богородиці: о. Василь Каменецький, о. Епіфаній Теодорович, о. Нестор Феціца, о. Сильвестр Коллар, о. Сильвестр Журавецький, о. Тит Лазор, о. Теодосій Ґреб, о. Полікарп Лозань, о. Іннокентій Ричкун, о. Юліян Катрій, о. Михайло Стельмах, о. Іларіон Бенедик, о. Лаврентій Лавренюк, о. Костантин Височанський, о. Авраам Міллер, о. Володимир Рибіцький, о. Дмитро Височанський, о. Василь Салковський, о. Роберто Лукавий, о. Теодосій Ільницький і о. Йосафат-Андрій Коваль.

Богові нехай буде подяка за майже 100-літнє ревне служіння Отців Василіян в Чикаго та Палос-Парк! Нехай Господь благословить парафію Різдва Пресвятої Богородиці – парафіян та її душпастирів – на дорозі християнського життя та оберігає її від моральних і духовних упадків, провадить дорогою справедливості, любові й правди на Многії і благії літа!

За повідомленням о. Йосафата Коваля, ЧСВВ