Різдвяне вітання Протоархимандрита Василіянського Чину св. Йосафата о. Роберта Лисейка

“Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло” (Іс. 9,1)

Христос рождається!

Дорогі у Христі!

Ми святкуємо народження нашого Господа Ісуса Христа, з надією споглядаючи безпомічне дитя у яслах – Предвічного Бога, який стає людиною, щоб відкрити для нас небо і привернути нам ім’я Божих дітей, звільняючи від неволі гріха.

Це свято, повне різноманітних традицій, стає нагодою для зустрічі та перебування разом з близькими й дорогими для нас людьми. Це свято радості, домашнього затишку та тепла, коли почуваємось об’єднані та згуртовані довкола дитятка Ісуса – нашого Господа та Спасителя.

Читаючи євангельські розповіді про подію народження Ісуса Христа, бачимо тих, хто приходить поклонитися Божому Дитяткові та стати свідками Божого таїнства ‒ такого незбагненного і величного. Убогі пастухи, перші свідки воплочення у своїй простоті серця приймають народженого Спасителя не до кінця розуміючи того, що відбувається, але їхня простота та чистота серця вчиняє їх першими свідками початку нашого спасіння та дозволяє перебувати у безпосередній близькості з Господом.

Мудреці, які довго й наполегливо досліджували писання, щоб не проґавити момент здійснення Божої обітниці, відбувають довгу подорож, щоб прийти та поклонитись Дитятку, яке приносить надію у щоденних труднощах, болях, розчаруваннях, коли людина досвідчує свої обмеження, крихкість.

Цьогоріч ми вперше в різних країнах та на різних континентах разом вшановуємо народження Ісуса Христа, єднаючись духовно. У цей святковий день пам’ятаємо про всіх тих, хто не має можливості святково вшановувати Різдво Христове, перебуваючи на фронті, щоб обороняти свою Батьківщину і співгромадян, терплячи нужду та брак найбільш необхідного.

Нехай Різдво Христове стане для нас передусім нагодою ще раз уважно приглянутись до події народження Ісуса Христа, у нашій молитві та роздумуванню над Божим Словом, яке стає тілом і приходить до нас. Різдво ‒ свято надії, яку приносить нам Христос, тож переживаймо його у молитві та братньому єднанні. Нехай воно допоможе нам бути видимими свідками надії, яка випливає з нашої віри, щоб нести її всім тим, хто перебуває у темряві смутку чи терпіння.

Наша простота та скромність за прикладом пастухів, свідків Христового воплочення, дозволить нам стояти близько до Господа та приводити до Нього – джерела надії – багатьох людей. Наша наполегливість та завзятість у пошуку Господа за прикладом мудреців, нехай вчиняє нас добрими провідниками для кожної людини, яка у темряві турбот та розчарувань перебуває у пошуку Того, хто приносить надію та справжню радість у Господі.

Бажаю всім нам, щоб свято Різдва Христового стало для нас нагодою пережити момент навернення, яке ще більше зближує нас з Господом та вчиняє нас тими, хто через свою віру та свідчення стає видимим знаком надії.

Христос Рождається! Славімо Його!