Подячна Свята Літургія владики Діонісія Ляховича за 35 років служіння в Європі

1 лютого 2026 р. Б. у монастирському храмі Царя Христа в Римі відбулася подячна Божественна Літургія владики Діонісія Ляховича, ЧСВВ, вислуженого екзарха Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, а також прощальна зустріч з богопосвяченими особами Риму. Незадовго владика Діонісій повертається до своєї батьківщини – Бразилії, щоб продовжувати служіння у Провінції Святого Йосифа Василіянського Чину Святого Йосафата як єпископ-емерит.

Божественну Літургію з Архиєреєм співслужили о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, Протоархимандрит Чину Святого Василія Великого; Генеральні радники: о. Маврикій Попадюк, ЧСВВ, о. Луїс Касіян, ЧСВВ, о. Теодосій Грень, ЧСВВ; а також о. Єфрем Кончак, ЧСВВ, Намісник для Головного осідку в Римі.

У гомілії владика Діонісій роздумував над притчею про блудного сина. Він зазначив, що головною дійовою особою притчі є батько – уособлення Небесного Отця, який прощає блудного сина. Батько також любить свого старшого сина, який заздрив молодшому. За словами проповідника, заздрість руйнує взаємини між людьми. «Ми покликані долати заздрість, дякуючи Богові за те, що маємо», – заохотив проповідник. Він вказав на свято повернення та зустріч блудного сина з батьком – Богом, Який чекає нашого навернення. І в цьому полягає спасительна краса притчі.

Архиєрей сказав, що також повертається до своєї домівки в Бразилію, але не як блудний син, а як той, хто в далекому 1991 році виїхав на місію в Україну, щоб проповідувати Боже Царство. Говорячи про своє єпископське служіння, він пригадав про своє служіння голови відділу душпастирства, коли потрібно було опікуватися церковними громадами в країнах, де немає структур Української Греко-Католицької Церкви. Особливо зворушливим для нього був досвід у Португалії, коли вперше відслужив Божественну Літургію на Різдво у присутності самих чоловіків, які чисельно прибували до цієї країни на працю.

Говорячи про своє майбутнє служіння в Бразилії, Архиєрей зазначив, що відтепер має духовну місію – молитися за всіх, якими опікувався протягом свого понад 30-літнього служіння в Європі. «Тому на кожній Літургії під час проскомидії я жертвую чесні дари за всіх вас, щоб Господь перетворив всіх на один великий Божий народ, – поділився він. –Ми стаємо Божим народом, коли Святий Дух сходить на освячені дари та всіх нас. Завдяки дії Святого Духа ми є святим Божим народом». Проповідник висловив вдячність Богові за добрі і важкі часи свого єпископського служіння, а також за 14-літній період перебування в Головному осідку Василіянського Чину в Римі: спочатку як студент, а згодом як Генеральний настоятель. «Я є монахом і повертаюся назад до монастиря», – підсумував владика Діонісій.

Прощаючись з мирянами, він запевнив їх, що вони назавжди залишаться в його серці, адже в якій би країні не бував, завжди відчував доброту і привітність вірних. Апелюючи до притчі про блудного сина, Архиєрей заохотив присутніх приходити до Небесного Отця через молитву та Боже слово. У цьому контексті він пригадав свій незабутній досвід єдності з Богом під час хвороби COVID-19, коли пережив власну хресну дорогу в лікарні.

Після Служби Божої о. Протоархимандрит подякував владиці Діонсію за спільну молитву та за його служіння в Європі, яке тривало понад 30 років. Генеральний настоятель пригадав 1991 рік, коли владика Діонісій прибув з Бразилії до України, щоб ділитися знаннями і виховувати багатьох братів-студентів спочатку як викладач Духовних семінарій, а згодом як ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій. Відтак о. Роберт вказав на римський період служіння владики Діонісія, який, виконуючи уряд Протоархимандрита Василіянського Чину, вирішив відкрити двері монастирського храму для вірних, а також спричинився до утворення Екзархату в Італії. «Завдяки Вашим старанням ченці-василіяни з Риму часто звершували душпастирське служіння для вірних у різних містах Італії», – зазначив о. Роберт. Він також розповів про служіння владики у якості візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії. «Здається, повинен пройти час, щоб належно оцінити Ваш значний вклад у Церкву в Україні та в інших країнах Європи», – підсумував Генеральний настоятель, побажавши владиці Діонісію ділитися своїм досвідом і продовжувати проповідувати Євангеліє у Бразилії.

Відтак о. Протоархимандрит та вірні привітали також о. Єфрема Кончака, ЧСВВ, з 50-річчям життя, заспівавши разом «Многоліття».

Ввечері попрощатися з Архиєреєм прийшли також богопосвячені особи, які об’єдналися у спільній молитві Вечірні з нагоди свята Стрітення Господнього. «Ми зібралися сьогодні разом, щоб подякувати Богові за Його силу, яка допомагає нам залишатися вірними», – звернувся владика Діонісій. Він заохотив слідувати в чернечому житті за прикладом Пресвятої Трійці – єдиної любові, світла, доброти та милосердя, щоб у різноманітності дарів творити єдність. «І тому Папа Івана Павло ІІ каже, що богопосвячене життя – це сліди Пресвятої Трійці в цьому світі. Ми є тими слідами, по яких мають йти інші», – зазначив промовець. За його словами, богопосвячені особи покликані бути знаком Божого Царства на землі, про що навчає ІІ Ватиканський собор. У цьому контексті чернецтво відзначається пророчим виміром, адже своїм життям вже звіщає те, що колись настане. На завершення владика Діонісій заохотив богопосвячених осіб просити ласку очищення від Бога, просвічуючись світлом Святого Духа.

Від імені чернецтва о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, подякував Архиєрею за його увагу до монашества. Він зауважив, що протягом свого єпископського служіння владика Діонісій прикладав чимало зусиль, щоб сприяти розвитку богопосвяченого життя в Церкві.

Прес-служба osbm.info