Міжнародна наукова конференція про Підгорецький (Пліснеський) монастир  

18 липня 2025 року у Підгірцях відбулася міжнародна наукова конференція «Підгорецький (Пліснеський) василіянський монастир – історія і спадщина чернечої обителі». Результатами багаторічних досліджень християнських старожитностей Пліснеського комплексу та історії Підгорецького василіянського монастиря, який постав на ньому, поділилися вчені в рамках міжнародної наукової конференції. Наукова подія зібрала археологів, істориків Церкви, медієвістів, дослідників раннього модерного нового і новітнього періодів, іконопису, рукописної книги, книгодрукування.

Конференцію під назвою «Підгорецький (Пліснеський) василіянський монастир – історія і спадщина чернечої обителі» спільно підготували Провінція Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні Української Греко-Католицької Церкви, Інститут історії Церкви Українського католицького університету, Львівська Національна Бібліотека України імені Василя Стефаника, Центральний державний історичний архів України у Львові, Комунальний заклад Львівської обласної ради «Адміністрація історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”».

17 липня учасники конференції зібралися біля Підгорецького василіянського монастиря Благовіщення Пречистої Діви Марії, щоби взяти участь в екскурсії Пліснеським комплексом, яку провели фахівці заповідника «Давній Пліснеськ». У тому числі науковці пройшлися місцями, де діяли історичні храми, розташовувалися кладовища, були віднайдені унікальні пам’ятки. Також відвідали монастирську церкву з чудотворною іконою Підгорецької Одигітрії з похвалою і численними мистецькими роботами ХVІІІ–ХІХ століть, оглянули теперішні монастирські будівлі.

У день доповідей, 18 липня, робота конференції відбулася у пленарному і трьох секційних засіданнях. Онлайн трансляцію всіх виступів забезпечила команда «Живого телебачення», тож долучилися до безпосередньо присутніх змогли й охочі через інтернет. Ще в ході засідань відповідне відео набрало понад півтисячі переглядів.

Розпочали працю пленарного засідання під модеруванням Володимира Мороза зі вступного слова отця-протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні Йосифа Кральки ЧСВВ та молитви. Після того Роксолана Косів розповіла про іконографію і стилістику чудотворної ікони Підгорецької Одигітрії з похвалою. А отець Єронім Грім, ЧСВВ – про василіянську історіографію Підгорецького монастиря.

Секція І конференції під назвою «Археологічні дослідження сакральних пам’яток Пліснеського комплексу і Підгорецького монастиря» об’єднала виступи чотирьох дослідників. Спершу модератор секції Володимир Шелеп представив доповідь на тему «Історія археологічних досліджень християнських пам’яток Пліснеського комплексу». Далі Наталія Стеблій у співаторстві з Петром Довганем підготувала й виголосила доповідь на тему «Дерев’яні церкви княжої доби у Галичині і на Волині: археологічні ознаки існування, конструктивні особливості, походження традиції спорудження». Своєю чергою Галина Филипчук виголосила доповідь на тему «Перша відома християнська святиня на Пліснеську у світлі археологічних досліджень», а Богдан Гринюка – «Сакральні та житлово-господарські будівлі Підгорецького монастиря».

Секція ІІ конференції під модеруванням Юрія Стецика мала назву «Віхи історії Підгорецького монастиря», і в ній взяли участь шестеро вчених. Вадим Арістов виголосив доповідь «Церква і «Слово о Полку Ігоревім»: до контексту згадки Пліснеська у давньоруських текстах», отець Віталій Козак – «Підгорецький монастиря і його меценати ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть», Юрій Стецик – «Василіянське чернецтво Підгорецького монастиря 1739–1780 рр. (просопографічні аспекти)», Ігор Букало – «Парафія Різдва Пресвятої Богородиці у Голубиці у матеріалах візитації Львівської єпархії 1762 р.», сестра Андрея Маслів ЗСМ – «Повсякденне життя сестер мироносиць у Підгорецькому монастирі 1920–1932 рр.», Юлія Шелеп – «Підгорецький монастир як символ збереження релігійності у викликах повоєнного повсякдення (за матеріалами усних свідчень)».

Секцію ІІІ конференції під назвою «Інтелектуальна спадщина Підгорецького монастиря» об’єднала доповіді чотирьох дослідників, а модерувала її Ольга Колосовська. Спершу Беата Лоренс виголосила доповідь на тему «Законна школа у василіянському монастирі в Підгірцях другої половини ХVІІІ століття». Відтак Марія Кольбух виступила із доповіддю на тему «Писемні пам’ятки з Підгорецького монастиря у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника». Ольга Колосовська виголосила доповідь на тему «Стародруки книгозбірні Підгорецького монастиря) з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника)», а Володимир Мороз – на тему «Пом’яник Підгорецького монастиря».

Слід зауважити, що більшість доповідей виголошувалися у супроводі візуальних презентацій.

Загалом наукова конференція об’єднала доповідачів-дослідників з України, Польщі, Італії, представників Василіянського Чину святого Йосафата, Дрогобицького державного педагогічного університету, заповідника «Давній Пліснеськ», Івано-франківської академії святого Івана Золотоустого, Інституту історії України НАН України, Інституту народознавства НАН України, Львівської академії мистецтв, Львівського історичного музею, Львівського національного університету імені Івана Франка, Ряшівського університету (Польща), Тернопільської вищої духовної семінарії імені Йосифа Сліпого, Українського католицького університету, Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства НАН України.

Наприкінці засідань отець-протоігумен Йосиф Кралька, ЧСВВ подякував учасникам конференції за їхній внесок. Володимир Мороз поінформував, що оргкомітет конференції планує видати збірник матеріалів у черговому томі «Записок ЧСВВ».

Повідомив п. Володимир Мороз

Джерело: osbm.in.ua