У Римі завершилася Міжнародна наукова конференція, присвячена святому Йосафату

994

14 листопада 2023 р. Б. у Папському Східному інституті завершилась дводенна Міжнародна наукова конференція «Ідентичність і культ: богословський, культурний та історичний виміри Йосафата Кунцевича».

Другий день наукової події розпочався науковим доробком д-р Наталії Сінкевич (Мюнхенський університет Людвіга Максиміліана) «О фальшованю писем словенских»: Невідомий трактат Кунцевича». Ця доповідь розпочала третю сесію під назвою «Культ Йосафата Кунцевича: Богослов’я, пастирство, гімнографія».

Читайте також: Міжнародна конференція, присвячена святому Йосафату. День перший

Відтак професорка Аліція Новак (Ягеллонський університет), аналізуючи наявні джерела, окреслила погляди святого Йосафата, які стосувалися священства у контексті тогочасних викликів. У свою чергу, пані-науковець Марія Такала Рощенко (Університет Східної Фінляндії) зосередилася на аналізі тексту гімнографічного богослужіння східного обряду, присвяченого літургійному вшануванню святого священномученика Йосафата.

Наступний науковий доробок на тему: «Правила і конституції святого Йосафата Кунцевича про священство» представив владика Теодор Мартинюк (Папський східний інститут). Доповідач розповів про походження, зміст та джерельну особливість досліджуваних документів. Заключну доповідь третьої сесії виголосив д-р Радослав Добровольський (Білостоцький університет, Collegium Suprasliense), розповівши про поширення культу святого Йосафата Кунцевича через польськомовні релігійні видання XVIII–XX ст.

Четверта сесія під назвою: «Культ Йосафата Кунцевича: Агіографія та іконографія» розпочалась внеском представника Університету Інсбрука д-р Патрика Ричковського. Його доповідь включала розлогий контекст у запропонованій презентації на тему: «Novus sol? Культ Йосафата Кунцевича між Річчю Посполитою та Римом у латинських агіографічних джерелах XVII ст.». Наступний учасник – д-р Анатоль Упарт (SUNY Бінґемтон, США) розповів про формування іконографії святого Йосафата. Не менш цікавою доповіддю стала доповідь професора Олександра Пронкевича (Український католицький університет), який розкрив вплив святого Йосафата на духовність іспанського бароко. Науковець розповів про присутність монаших спільнот ченців василіян у Іспанії, зосереджуючись на особливостях прологу ченця Міґеля Переса до життєпису святого Йосафата іспанською мовою, авторства єпископа Якова Суші.

Після багатого внеску доповідачів почуті доробки доповнилися цікавою дискусією, спонукуваною питаннями та уточненнями, які виникли, зокрема, внаслідок зауваг дискутанта д-р Лілії Бережної (Австрійська академія наук) та фахового модерування д-р Андрія Ясіновського (Український католицький університет). Підсумки конференції запропонували: о. д-р Даниїл Ґаладза (Папський східний інститут) о. д-р Марк Морозович (Кафедра українських церковних студій ім. Василя Г. Лостена) та д-р Іван Альмес (Український католицький університет).

Завершилась наукова подія відвідуванням виставки «Щоб усі були одно» у Папському Григоріанському університеті, присвяченої святому священномученику Йосафату.