Вільнюс: віртуальна виставка «Василіяни в Литві»

400

З нагоди 400-ліття мученицької смерті святого Йосафата Державний історичний архів Литви підготував віртуальну виставку документів «Василіяни в Литві». Ця ініціатива є частиною численних подій, які відбувалися в рамках проголошення Сеймом Литовської Республіки 2023 року – Роком святого Йосафата.

Більшість експонованих на виставці документів стосуються Віленської церкви та Віленського монастиря Пресвятої Трійці, які були осередком василіян у Вільнюсі та одним з місць чернечого служіння святого Йосафата.

Крім привілеїв і листів королів та великих князів Великого князівства Литовського, у фондах Історичного архіву зберігається багато різноманітної будівельно-ремонтної документації Троїцької церкви та монастиря – детальні описи планів, креслень будівель, приміщень, і навіть вівтарів церкви. У цьому контексті неможливо не згадати одного із найвідоміших творців XVIII століття, архітектора Йоганна Крістофа Ґлаубіца. Цей лютеранин, який приїхав до Вільнюса із Західної Європи, створив тут родину, жив і працював, проектував і будував культові споруди різних конфесій. Після віленської пожежі 1760 року за його проектами відновлено Троїцький монастир і церкву, а також багато інших культових споруд у Вільнюсі та на всій території Великого князівства Литовського. Ґлаубіц спроектував Василіянську браму, яка стала символом Вільнюса, і саме йому ми завдячуємо за унікальний і легко впізнаваний стиль віленського бароко та вільнюських двокупольних храмів.

Окремий розділ виставки присвячений першій василіянській друкарні, яка діяла з перервами майже 200 років (1628–1839). Тут друкувалася література релігійного, філософського та світського змісту, молитовники, катехизми, і навіть ноти та ікони. За весь час свого існування друкарня видала понад 400 видань різними мовами – польською (296), латинською (3), литовською (жемайтською) (57), французькою, російською. Одна книга вийшла також латиською мовою.

Книговидання спонукала також потреба книг у школах, адже Василіянський Чин приділяв багато уваги народній освіті. Більшість монахів-василіян були вченими та освіченими особами, які становили значну частину студентів Віленського університету. При монастирях існували школи різного рівня, в яких викладали монахи або наймані вчителі. Списки шкіл, учителів і учнів, журнали успішності, навчальні програми, розклад уроків, атестати про закінчення школи зберігаються в Литовському державному історичному архіві – вишукані, з оригінальними печатками.

У Литві василіяни знаходилися не тільки у Вільнюсі, а й у Падубисі, Круонісі, Кедайняю, Вілуні, Мяркінє. Село Падубіс Шяуляйського району тапер зветься Базіліонай – єдине місце в світі, яке отримало свою назву від назви Чину.

Остання частина виставки присвячена спадщині унійних християн і василіян на території колишнього Великого князівства Литовського. Відвідувачі виставки матимуть можливість познайомитися із працями знаменитих фотографів, реставраторів першої половини ХХ століття Я. Клоса, Я. Булгака, Ст. Лоренца, З. Здановічюса та інших. Вони фотографували культурну спадщину, яка ще була жива, перебувала під загрозою зникнення чи вже знищена. В історичному архіві зберігаються фотографії церков і монастирів у БорунахБерезвеччіБитені, Гродні, Жировичах та інших. Більшість фотографій досі не публікувалися.

Виставлені документи XVI-ХХ століть написані латинською, російською, польською, російською мовами, деякі перекладено литовською мовою.

Онлайн-виставку можна відвідати за посиланням: «Василіяни в Литві».

За матеріалами: osbm.in.ua