Коротко про Чин

Василіянський Чин святого Йосафата – це міжнародний чоловічий клирицький Чин папського права, який належить до візантійської церковної традиції та присутній в п’ятьох Церквах свого права.

Чин заснований на духовній спадщині святого Василія Великого (+379), але свою організацію, як централізований чернечий Чин, він завдячує Київському митрополитові Йосифові Велямину Рутському (+1637), який уклав йому перші Правила, і святому священномученикові Йосафатові Кунцевичу (+1623), який своєю духовністю і апостольською працею, спрямованою на об’єднання християн, дав чіткий напрям для започаткування цього Чину.

Початкову стадію Чину визначають ці три аскетичні особистості. До їхньої духовної ідентичності належать три складові елементи: життя у спільноті, апостольська праця і діяльність, яка спрямована на об’єднання християн.

Назва

Офіційну назву нашому Чинові надав Апостольський престол 1932 р.: «ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН СВЯТОГО ЙОСАФАТА» (Ordo Basilianus Sancti Josaphat), але традиційна назва була: «ЧИН СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО» (Ordo Sancti Basilii Magni), звідки пішла й абревіатура – ЧСВВ і OSBM, а народ віддавна називає його членів різними мовами– «ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ».

Мета та завдання

Мета Чину полягає в шуканні в усьому Божого вподобання та в освяченні ченців шляхом досконалого наслідування прикладу життя і вчення Господа нашого Ісуса Христа, практикуванням євангельських рад послуху, чистоти й убожества, згідно з повчаннями святого Василія Великого, в дусі святого священномученика Йосафата й митрополита Йосифа Велямина Рутського, відповідно до Статуту Чину, присвячуючись осягненню досконалої любові на службу Царству Божому для розвитку Церкви і спасіння світу.

Особливим завданням Чину є: посвячувати себе контемплятивному життю і служінню Церковного Правила; здійснювати усесторонню душпастирську працю; захищати та укріплювати єдність між християнами; надавати Христовій Церкві досвідчених і відданих служителів, на зразок святого Василія Великого, святого Йосафата, а також інших василіянських мучеників та ісповідників.

Герб

Василіянський герб складається з таких елементів: обрамленого дугою вогняного стовпа, що означає полум’я любові – символ постійного служіння Богові і ближньому. Над вогняним стовпом зображено сонце – символ Ісуса Христа Спасителя. У сонці вміщена монограма Ісуса Христа, над якою є хрест як заклик Його наслідувати. Герб оточує вінок з двох галузок: дубової і лаврової. Дубова галузка символізує постійність і силу в духовному зростанні та праці, а лаврова – вічну нагороду для переможців.

Чернечий одяг

Ченці носять василіянський чернечий одяг, що відзначається своєю простотою, як символ посвяти і знак свідчення. Загальноприйнятий одяг у Василіянському Чині Святого Йосафата складається з таких елементів: чорний габіт з білим комірцем, пояс або ремінь, мантія, каптур, нагрудний хрест і параман.