Провінція святого Йосифа у Бразилії

PROVINCIA SANCTI IOSEPH IN BRASILIA

Sedes Provincialis:

 RESIDÊNCIA
DOM EFRAIM BASÍLIO KREVEY, OSBM
Rua Catarina Basso Brunetti, 29 — São Braz
82315-120 Curitiba, PR – BRAZIL
Tel.: +55 41 3324 7441
E-mail: curiacwb@uol.com.br
 Web: osbm.org.br

Історія ченців василіян у Бразилії нерозривно пов’язана з українською імміграцією. Ця історія починається з одного священика і розвивається завдяки невтомній і жертовній праці багатьох членів Чину на користь цього народу протягом 120 років.

Перші іммігранти почали прибувати сюди в 1895 році, меншими чи більшими групами: у 1897 році в штаті Парана вже було близько 15 000 осіб. Головним ядром українства був Прудентополіс, центр діяльності священиків-василіян. Іншим осередком був Ріо-Кларо та південний регіон штату, який історично обслуговували єпархіальні священики.

Умови життя перших іммігрантів були надто важкими, головним чином через відсутність інфраструктури для розвитку основної економічної діяльності, щоб утримувати себе. Мабуть більше за все іммігранти відчували духовну занедбаність, брак релігійної опіки та душпастирів. Саме з цієї причини українські лідери Прудентополісу звернулися до Провінції Отців Василіян в Україні, щиро просячи прислати священиків для задоволення їхніх духовних потреб.

На прохання оперативно відповіли і 21 червня 1897 року перший василіянський місіонер отець Сильвестр Кізима прибув до Куритиби. Попереднього року два єпархіальних священики вже прибули та оселилися в Ріо-Кларо-Маллет. Після домовленостей з єпископом Куритиби отець Сильвестр вирушив до Прудентополіса і негайно розпочав широку роботу серед українських іммігрантів. У перші дні він присвятив себе основним релігійним завданням, уділяючи Святі Тайни Хрещення та Подружжя, оскільки іммігранти практично не мали доступу до Тайн протягом тривалого часу.

У 1898 році отець Сильвестр побудував першу каплицю в Прудентополісі, яку присвятив святому Василію Великому. У 1904 році на цьому місці була побудована більш простора церква, також присвячена Святому Василію.

У вересні 1898 року отець Сильвестр отримав помічника з України отця Антонія Мартинюка. Тоді два священики почали організовувати громади навколо Прудентополіса. Менш ніж за рік вони побудували ще п’ять церков у регіоні: Есперанса, Едуардо Чавес, Пікірі, Лінья Парана, Коронель Борман. Отець Мартинюк був талановитим проповідником-місіонером. Він також утворив Апостольство молитви в українських громадах. Священики також виступили з ініціативою заснування шкіл для іммігрантів.

У 1902 році отці Кізима і Мартинюк повернулися в Україну, а на їхнє місце прийшли три нових місіонери: о. Мирон Хмілевський, о. Марціано Шкірпан і о. Климент Бжуховський. З ними прибув і брат Гавриїл Будний, вправний будівничий церков, вівтарів та іконостасів, а також мав здібності до музики. Отці Шкірпан і Бжуховський, перший з яких працював у Прудентополісі, а другий в регіоні Ірасема, здобули велику пошану серед людей і стали великими «стовпами» Василіянської Місії в Бразилії.

Від 1906 року прибули нові священики та брати і василіянська місія дедалі більше розвивалася. У 1909 році отець Шкірпан купив у Відні друкарську машину і привіз її до Куритиби, де була створена невелика друкарня. Потім, у 1910 році, почав з’являтись двомісячник «Прапор» (Bandeira). Наступного року друкарню було переведено до Прудентополіса. Попри те, що перший двомісячник вже не з’явився, священики почали друкувати два нові періодичні видання: «Місіонар», спрямований здебільшого на Апостольство молитви, і «Prácia» (Праця). Незважаючи на всі невдачі та різну періодичність, обидва журнали виходять й донині.

Із заснуванням Місії василіянська спільнота з року в рік зростала: прибували нові священики з України, розширювалося поле праці. У 1930 р. Місія охоплювала 8 священиків і 3 братів. Таким чином, їх було достатньо для створення віце-провінції в Бразилії. Після схвалення Конгрегації для Східних Церков, Генеральний Настоятель Ордену отець Діонісій Ткачук, ЧСВВ декретом від 6 грудня 1931 року утворив віце-провінцію у Бразилії. Цим же декретом Генеральний настоятель схвалив бажання священиків Бразилії та відкрив новіціят для бразильської віце-провінції в Прудентополісі.

Першим віце-провінційним настоятелем був отець Євстахій Турковид, ЧСВВ. У 1935 році віце-провінція заснувала в Прудентополісі семінарію святого Йосифа, головною метою якої було плекання покликань для новіціяту. Це заснування мало важливе значення для розвитку Чину в Бразилії, оскільки воно також зробило важливий внесок у формування багатьох молодих людей, які, навіть якщо не приєднались до Чину, досягли інтелектуальних успіхів у вибраній професії.

У 1948 році, коли василіянська спільнота в Бразилії святкувала 50-річчя своєї присутності та діяльності в країні, віце-провінція вже налічувала 47 членів: Чернеча спільнотп досягла зрілості, щоб стати провінцією. Тому в 1948 році Генеральний настоятель Чину о. Гліб Кінах, ЧСВВ звернувся до Конгрегації для Східних Церков з проханням створити нову провінцію Чину в Бразилії. Конгрегація відповіла позитивно і Генеральний настоятель декретом від 22 травня 1948 року створив провінцію святого Йосифа в Бразилії. Декрет вимагав негайного скликання першої провінційної капітули для обрання провінційного настоятеля та формування всієї провінційної курії. Першим Протоігуменом для нової провінції було обрано о. Йосифа Мартинця, ЧСВВ. Із заснуванням Провінції василіянська спільнота отримала значний поштовх у своєму складі та в своїй діяльності.

Зараз члени Чину, діючи в штатах Paraná, Santa Catarina, São Paulo, налічують 13 парафій, а кожна парафія включає кілька церков або каплиць, залежних від матірної церкви. Провінція має два навчальні заклади: один для початкової та середньої освіти – Colégio São José в Прудентополісі, який займає приміщення колишньої семінарії São José, а інший для вищої освіти – Faculdade São Basílio Magno (FASBAM) в Куритибі, який пропонує курс філософії, акредитований з 2014 року Міністерством освіти Бразилії та функціонує як безкоштовний з 1969 року. Варто також зазначити, що з членів Провінції було обрано 5 єпископів.

Провінційна рада Провінції святого Йосифа у Бразилії складається з таких членів:

о. Антоній Зубик, ЧСВВ – Протоігумен

о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ – Вікарій та Провінційний радник

о. Діонісій Горбусь, ЧСВВ – Провінційний радник

о. Методій Тихий, ЧСВВ – Провінційний радник

о. Жайме Фернандо Валюс – Провінційний радник