Онлайн-зустріч ченців, присвячена митрополиту Йосифу Велямину Рутському

У четвер, 15 січня 2026 р. Б., відбулася перша онлайн-зустріч ченців Василіянського Чину Святого Йосафата, присвячена пізнанню чеснотливого життя своїх співбратів. Подію, у якій взяли участь ченці з восьми країн, модерував о. Ілля Броновський, ЧСВВ, Генеральний радник Чину.

Зустріч розпочалася привітальним словом о. Протоархимандрита Роберта Лисейка, ЧСВВ, який пригадав про витоки ініціативи регулярних онлайн-зустрічей, пов’язані з постановою Генеральної капітули про пізнання життя ченців, які запам’яталися праведним життям. За словами Генерального настоятеля, святість не дорівнює досконалості, а стосується гідного життя на служінні Богові та ближньому, яке є прикладом та заохоченням для співбратів у монашестві.

Відтак о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, голова місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих», розповів про особливості процесу визнання святості у Католицькій Церкві, а також про свій досвід, пов’язаний із пізнанням служіння ченців-василіян, які відзначалися славою святості у період підпілля Української Греко-Католицької Церкви. Ієромонах вказав на важливість збирання – однією людиною чи церковною громадою – свідчень про святість життя, що є вагомим доказом на користь ініціювання беатифікаційного процесу, покликаного представити геройську практику чеснот. У цьому контексті виділяється, зокрема, безкровне мучеництво ченців, яке полягає в чеснотливому житті та зберіганні монаших обітів, завдяки чому й уможливлюється святість.

Наступний доповідач – о. Лазар Громадський, ЧСВВ, викладач еклезіології у Василіянському інституті філософсько-богословських студій у Брюховичах, поділився ґрунтовними роздумами про риси святості митрополита Йосифа Велямина Рутського. Він зосередився на трьох аспектах. Перший виявляє співзасновника Чину Святого Василія Великого як борця за святість Унійної Церкви. Другий вимір торкається його покликання у Церкві, в якому пріоритетне місце займає свідчення послуху та вірності Церкві, яке можна простежити впродовж різних етапів його життя. Зокрема, о. Лазар вказав на тодішні обставини, які загрожували існуванню Унійної Церкви. У цих викликах митрополит Рутський натомість докладав чималих зусиль, щоб зберегти та розвивати Церкву. Ця праця увінчалася успіхом не без підтримки Наступника апостола Петра та багатьох відважних співпрацівників. Третій вимір святості митрополита Рутського пов’язаний із постійною небезпекою смерті, що було ознакою його психологічного мучеництва. Йдеться, зокрема, про кричущі випадки замахів на життя митрополита у Львові та Києві.

Підсумовуючи свої аргументи, базовані на прикладах із життя Глави Унійної Церкви та на аналогіях з історії Вселенської Церкви, о. Лазар вказав на нагальну необхідність пізнання й популяризації життя та, як наслідок, на можливість розпочати процес беатифікації митрополита Йосифа Велямина Рутського. Це завдання, за його словами, має бути пріоритетним для всієї Української Греко-Католицької Церкви і стосується інших Східних Католицьких Церков, які завдячують зусиллям митрополита Рутського в утвердженні Берестейської унії та відстоюванні унікальності Католицької Церкви візантійського обряду.

Прес-служба osbm.info