Вийшли друком вибрані твори ченця, історика та етнографа о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ

727

28 березня 2023 р. у видавництві УКУ вийшла з’явилася книга «“Ми діти преславної України”: вибрані етнографічні та історичні праці Анатолія Кралицького», упорядником якої став науковий співробітник Інституту Історії Церкви УКУ Володимир Мороз.

За словами упорядника, ініціатива видання сягає далекого 1903 р., коли на засіданні історико-філологічної секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка з’явилася ідея видати історичні праці ігумена Мукачівського василіянського монастиря святого Миколая у 1869–1894 рр., найбільшого історика Василіянського Чину і Мукачівської греко-католицької єпархії другої половини ХІХ ст. о. Анатолія Кралицького ЧСВВ. Але тоді, на початку ХХ століття, цьому не судилося статися. Тепер же з’явилися вибрані твори ієромонаха та науковця, без якого годі зрозуміти українське Закарпаття другої половини ХІХ століття.

Витяг зі змісту книги “Ми діти преславної України…”

Бібліографія наукових, публіцистичних і літературних праць о. Анатолія налічує понад 400 позицій. У 1874 році він опублікував уривок з Мукачівського літопису XV ст. та статтю «Північно-Східна Угорщина», в якій дав топографічно-географічний опис усіх закарпатських комітатів з характеристикою міст і сіл, національного складу їхніх мешканців тощо.

Підтримував творчі контакти з багатьма діячами культури та науки, серед яких Іван Франко та Яків Головацький. Ці дослідники надрукували зібрані о. А. Кралицьким фольклорні матеріали: Головацький – у чотиритомній праці «Народные песни Галицкой й Угорской Руси» (1878), а Іван Франко – в журналі «Життя і слово».

Народився о. Анатолій Кралицький в селі Вишні Чабини (нині – вСловаччині) в багатодітній сім’ї священика. Завдяки своїм зацікавленням та працям є відомий як літератор-прозаїк, етнограф, історик, фольклорист, журналіст, громадський діяч та один із закарпатських «будителів» другої половини XIX століття.

У 1851 р. вступив на новіціят до Василіянського Чину, ймовірно, у Красному Броді. Навчався у монастирських школах та в Ужгородській духовній семінарії. Священичі свячення прийняв у Пряшеві 25 березня 1858 р. з рук Пряшівського єпископа Йосифа Ґаґанця. З 1858 року працював учителем, а з 1869 року і до кінця життя здійснював служіння ігумена Мукачівського монастиря св. Миколая.

Витяг з книги “Ми діти преславної України…”

На честь Анатолія Кралицького в містах Ужгород та Мукачево названо вулиці, а в селі Чабини, де він народився, йому споруджено пам’ятник. З нагоди 125-ліття відходу до вічності о. Кралицького в Ужгороді стараннями Провінції св. Миколая Василіянського Чину в Україні, Інституту Історії Церкви Українського католицького університету, Інституту Історії Церкви Мукачівської греко-католицької єпархії та Ужгородського національного університету відбувся науковий симпозіум «На службі Богу і рідному народу». Матеріали цього симпозіуму, тобто тексти виголошених доповідей, опубліковано в ужгородському науково-мистецькому часописі «Екзиль».

Книгу з творами о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ можна буде придбати у Видавництві УКУ, Інституті історії Церкви, а в Закарпатській області – ще й в монастирях Провінції Святого Миколая Василіянського Чину в Україні.