Великоднє вітання Протоархимандрита Василіянського Чину святого Йосафата о. Роберта Лисейка

885

Дорогі у Христі,

Христос Воскрес!

Цей християнський привіт для кожного з нас, хто вірить у воскресіння Христове, стає причиною радості й надії, бо через терпіння та смерть свого Єдинородного Сина, Бог об’являє нам свою безмежну любов, роблячи те, чого людина не в змозі зробити своїми зусиллями: перемагає смерть через страсті свого Сина, а нашого Спасителя. «Ти, смерте, більше не пануєш, бо Владика всіх знищив твою владу», – співаємо у стихирах Пасхи.

Воскресіння Христове усуває причину головного страху людини – перестати існувати та піти в небуття. Воскресіння Христове відкриває нам двері до життя вічного, а своїм життям та навчанням Господь Ісус вказує нам дорогу, яка веде до дверей Божого царства, відчинених для нас завдяки події Христового Воскресіння.

«Нехай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене» (Ів. 14, 1), – звертається Христос до своїх учнів, приготовляючи їх до своїх страстей. «Не бійтесь, ви не самі, ви не забуті Богом, Я поруч у всіх ваших випробуваннях».

Воскресіння Христове супроводжується численними закликами «не бійтеся». Так промовляє ангел, біля порожнього гробу (пор. Мт. 28,5, Мр. 16,6), і вже сам Ісус Христос звертається цими словами до жінок-мироносиць, які поспішають, щоб розповісти апостолам про порожній гріб та слова ангела (пор. Мт 28, 10). Цей заклик не має на меті лишень заспокоїти стривожених жінок – свідків Христового Воскресіння, але й надихнути їх відважно розповідати іншим те, що самі бачили й чули, нести всім Добру Новину (Євангелія), щоб принести у стривожені серця багатьох мир та спокій.

Об’являючись вперше після воскресіння своїм учням, Христос звертається: «Чого стривожились?» (Лк. 24,38), вказуючи на відсутність причини для страху, бо не забуті Богом; свідомість постійної Божої присутності та Його опіки приносить у серце людини мир.

Ці слова запевнення, що Господь з нами у всі хвилини нашого життя: радості чи смутку, особливо важливо нам чути сьогодні, в цей тривожний час, коли внаслідок злочинних воєн на очах цілого світу вмирають невинні люди. В особливий спосіб це торкається українського народу, який протистоїть злу, обороняючи своє право бути вільними, жити на своїй землі, розвиватись у єдності з іншими європейськими народами. Наслідками цього протистояння є численні смерті та каліцтва багатьох невинних жертв й тих, хто став на захист своїх дітей, жінок, батьків, свого народу. Тільки завдяки вірі у воскресіння ми можемо зберігати надію в такий важкий час випробування, свідомі того, що наше життя має продовження у вічності з Богом через участь у Христовому воскресінні.

Запевнення Христа про Його постійну присутність реалізується у житті людини не тільки через надприродні чуда, які може чинити тільки Бог, але чуда, які ми чинимо нашому ближньому через діла любові, виконуючи у такий спосіб Божу волю.

Час терпіння та випробовування стає особливим часом, у якому можемо сильніше та виразніше відчути й побачити дію Божої любові через численні діла милосердя, свідками та учасниками яких ми стаємо. Через добрі діла ми народжуємо до життя нових Божих дітей, які досвідчуюсь Божу любов через нас, Його дітей.

Час випробування – це також час розуміння та усвідомлення, що наша перемога над ворогом не полягає у його знищенню, але його наверненню, бо справжня перемога там, де ворог через своє навернення розкаюється, перестає творити зло та стає учнем Господа, подібно як сотник під хрестом.

В цей світлий празник Воскресіння Христового бажаю, щоб радість цього святкового дня з новою силою зміцнювала нашу віру у Христа Воскреслого, даруючи нам впевненість, що на дорозі труднощів та випробувань ми не самі, а з нами Бог та наші брати й сестри – його діти, які дозволяють нам досвідчити присутність та дбання нашого Небесного Отця.

Нехай наша віра у Воскреслого Христа, яка стає видимою у наших ділах любові до ближніх, стане причиною навернення тих, які нас сьогодні ненавидять.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

о. Роберт Лисейко, ЧСВВ

Протоархимандрит