Подяка тим, що єдналися в молитві за упокій о. Лева Ґолдейда, ЧСВВ, з василіянською спільнотою та його родиною

Подяка тим, що єдналися в молитві за упокій о. Лева Ґолдейда, ЧСВВ, з василіянською спільнотою та його родиною

Середа, 2017-10-04    12:21:10 UTC+2    Звернення

Головна управа Василіянського Чину Святого Йосафата та редакція офіційного сайту Василіянського Чину висловлюють щиру подяку всім тим, які надіслали на їхню адресу слова співчуття з причини відходу до вічності Впр. о. Лева Лаврентія Ґолдейда, ЧСВВ, молитовно єдналися з василіянською чернечою спільнотою та його родиною у ці дні заупокійних богослужень за нього та похорону, а також поділилися свідченням про надзвичайну харизму та праведність життя о. Лева.

Нижче публікуємо надісланий о. протоархимандритові Ґенезію Віомару, ЧСВВ, лист преосвященного владики Бориса Ґудзяка, єпископа Паризької єпархії святого Володимира Великого для українців греко-католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії, президента Українського Католицького Університету.

На світлині: фасад церкви святого Юра в Нью-Йорку, де о. Лев служив у 1980—1996 роках і в якій відбулися заупокійні богослуження.

*   *   *

Вих. 17/170
Париж, 30 вересня 2017 р.Б.

Слава Ісусу Христу!

Колоритна Особистість, Паломник, який долав особливі дистанції, улюблений Духівник, незвичайний Пластун, Веселун, а передусім тонкий і стійкий, вільний і вірний Служитель Богові і людям.

З глибоким смутком я довідався про смерть єромонаха о. Лева Голдейда, ЧСВВ, і складаю від імені Єпархії св. Володимира Великого, священиків, монахів, монахинь і вірних Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу щире співчуття Василіянському Чинові, всім рідним і близьким Покійного. Серед нас є Його друзі, Його духовні підопічні і студенти.

В храмі св. Юра, з якого Покійного ховатимуть, чи на історичному з’їзді УМХ 1990 року у Львові, в Римі чи в Лондоні, в Глен Ков чи в його Smart-і, ми переживали зустрічі з Особою, від якої відходили натхнені та з усмішкою, бачачи обличчя Великого Бога, який є добрий та милосердний і прагне нашого спасіння.

Отець Лев був людиною надії і вселяв надію. У нашій Церкві він був соборний та вселенський: мало який священик в УГКЦ служив на такій широкій географії, спілкуючись і простягаючи руку допомоги різним групам у нашій, інколи бурхливій, спільноті. Отець Лев був правдивий і своїми розповідями про дитинство та покликання потішав усіх молодих, які вважали, що їхня дорога є не проста.

Покійний взагалі не мав українського походження, був з далекого штату Вашингтону і на підставі прочитаної реклами в католицькому журналі, у 60-х роках, він приїхав познайомитись з Василіянським чином. Він увійшов у культуру, з якою раніше не мав жодного контакту і обійняв усіх нас з вами, з усіма нашими традиціями, з нашою піснею, нашою організаціями, нашими травмами, принципами та поділами. Він був одним з перших не українців, який став пластуном, членом куреня «Червона Калина», де його побратимом став отець, архимандрит, патріарх і кардинал Гузар. Обійнявши нас, ототожнившись з нами, він водночас зберігав творчий, з гумором критичний духовний погляд на свій Чин, на нашу Церкву і народ.

Я думаю, що найкраще висловлює спомин про отця Лева для тих, хто його знав і з ким він служив, проста істина – «Він нас любив».

Дорогий отче, і ми Вас любимо, за Вас молимось і супроводжаємо Вас духовною солідарністю на вічний упокій.

Дякуємо…
…надіємось на зустріч… За Твоїми Молитвами.

Зі святими упокой Христе,

ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ!

+ БОРИС (Ґудзяк)
Єпарх Єпархії св. Володимира Великого в Парижі
Президент Українського Католицького Університету

Close Menu