Вітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата до учасників Всеукраїнського з'їзду «Апостольства Молитви»

Вітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата до учасників Всеукраїнського з'їзду «Апостольства Молитви»

Протоархимандрит о. Генезій, ЧСВВНехай Прийде Твоє Царство
Долучуючись до понад 50 мільйонів членів у ста країнах по цілому світі, з боку цілого василіянського Чину сьогодні вітаю ще один всеукраїнський З'їзд Апостольства Молитви, який відбувається у Жовкві. Метою Апостольства Молитви є, якраз, закликати християн до справжньої молитви і вчинити її головною поживою в нашому щоденному житті. Вчинити її головним рушієм у нашій мандрівці до небесного Царства, виключаючи всі інші привабливі пастки зматеріалізованого світу.
У цьому моменті приходять нам до серця повчання Святого Василія Великого, який каже, що “молитва є явною перед Богом. Йому, отже, відомо хто шукає за небесними речами лише поверхово, а хто сумлінно; хто тільки губами вимовляє слова молитви, а серце його далеке від Бога. Отож хай співає твій язик, а ум хай роздумує над значенням тих слів, щоб ти співав водночас духом і умом. Бог не потребує слави, але хоче, щоб ми стали гідними прославлення”. І ще каже: у молитві спочатку слід прославляти Бога. Потім подякувати Йому за явлені нам благодіяння, далі сповідати йому свої гріхи і, нарешті, просити у Нього найбільш потрібного нам у справі нашого спасіння.

о. Ґенезій, ЧСВВ
 Протоархимандрит

Вітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата до учасників Всеукраїнського з'їзду «Апостольства Молитви»

Вітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата до учасників Всеукраїнського з'їзду «Апостольства Молитви»

Вітаю учасників Всеукраїнського з’їзду Апостольства Молитви, який вже традиційно проходить у Жовкві, а також усіх членів релігійного товариства, які своє ім’я, а ще більше місію, пов’язують з «Апостольством», тому що намагаються через молитву зробити з кожного свого члена апостолом Божого Слова в злуці з Найсвятішим Серцем Ісуса, ревного у праці, в розповсюдженні слави Божої та в наверненні й спасінні душ.
У Старому та Новому Завіті, слово «серце», яке ми зустрічаємо коло 860 разів, передусім означає центр людини, її особистість і життя, звідки виникають думки, почуття, рішення. Псалмопівець просить Господа, щоб навчив його рахувати дні, щоб осягнути мудрість серця. Бо Бог так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав за нього. Іншими словами, Він усю свою любов вилив на нас. У цьому сенсі Бог також має «Серце». І Бог думає Серцем і має бажання і ті ж самі почіття, як ті кого Він сотворив. «Серце моє в мені обернулось, – завуважує Сотворитель – зворушився увесь жаль мій» (Осія 11,8).
У цих празничних днях Церква пропонує нашому спогляданню оце таїнство, таємницю Серця Бога, яке зворушується і виливає всю свою любов на людство. Любов, яка виявляється безмірною, яка не здається навіть перед невдячністю і відмовою своїх вибраних.
Ми приділяємо велику увагу цьому празнику, тому що в Серці Ісуса виражається головний центр християнства, бо в Ньому ми побачили усю перетворюючу і життєдайну новизну — любов.
Зрештою, сучасний світ так потребує пізнати і відчути оцю любов! Отож будьмо її носіями, з року в рік досвідченішими і витривалішими у нашому щоденному християнському житті та свідченні.

У Христі о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ
Протоархимандрит (2013 р. Б.)

Close Menu