Відійшов у вічність Єпископ УГКЦ – син Бразилійської Землі і патріот України. Слова глибокого співчуття від Владики Іринея Білика, ЧСВВ, та всієї Капітули Папської Базиліки Санта Марія Маджоре

Відійшов у вічність Єпископ УГКЦ – син Бразилійської Землі і патріот України. Слова глибокого співчуття від Владики Іринея Білика, ЧСВВ, та всієї Капітули Папської Базиліки Санта Марія Маджоре

Преосвященнішому Владиці Володимиру Ковбичу,
Єпарху Куритибської єпархії Івана Хрестителя

Преосвященніший Владико Володимире!

Дорогий співбрате в Єпископстві, для Вас та Всього духовенства та вірних Вашої єпархії передаю слова глибокого співчуття від мене та всієї Капітули Папської Базиліки Санта Марія Маджоре у зв’язку з відходом у вічність вислуженого Архієрея Куритибської єпархії Івана Хрестителя в Бразилії Преосвященного Єфрема Кривого, ЧСВВ. В теперішній передвеликодній час, коли готуємося до величного свята Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, Владика Єфрем воскрес для вічності.
Перестало битися серце великого Архієрея нашої Церкви, сина Бразильської землі, великого Патріота України.
Він був великою особистістю нашої Церкви, вихований Василіанським Чином і коли Господь покликав його до Архипастирського служіння, з послухом і трепетом взяв тоді на свої плечі хресне знамено і подібний Божому Синові поніс його на Голгофу до світлого воскресіння. Він був гідним наслідником свого попередника Першого правлячого єпископа для українців греко-католиків праведного Йосифа Мартинця.
Світлої пам’яті владика Єфрем був людиною глибокої віри, завжди повний оптимізму і надії, добрий співрозмовник. Він любив свій народ в Бразилії і Україні, цікавився долею та життям Церкви і Народу.
Коли в Україні народ був в кайданах, край у руїні, а ворог навіть молитись не давав, потішаюче Боже слово владики Єфрема через хвилі ефіру різних радіостанцій долинало і до України, до наших сердець, і додавало нам віри та надії.
Тож найвищими словами подяки необхідно вшанувати Кир Єфрема, бо у вистражданій свободі нашої Церкви є і його духовні страждання, бо коли ми в Україні не могли говорити про нашу Церкву, він за нас говорив перед світом, коли ми не могли свідчити світові про нас, він свідчив за нас.
І коли в Україні впали мури безбожного Вавилону та прийшла хвиля свободи, святої пам’яті Владика завжди з радістю відвідував землю своїх українських прадідів, відвідував рідних і близьких та цікавився їхнім життям.
Ще недавно, у вересні минулого року, під час Синоду наших єпископів в Куритибі, ми втішалися зустріччю з Владикою Єфремом і його присутністю серед нас, яка виявилася останньою в цьому житті.
Серед усіх характеристик його Богоугодного життя найважливішими є його любов до Бога, нашої Церкви і Василіанського Чину та Українського Народу.
Сьогодні приносимо молитву нашу Господеві, за заступництвом Пресвятої Богородиці, Якої він був ревним шанувальником і послушним духовним сином, щоб Всемилостивий Господь оселив його душу в місці світлому, в місці квітучому, в місці спокійному, де не має болізні ні печалі, ні зітхання, а життя безконечне. Амінь. Вічна йому пам'ять!

владика Іриней Білик, ЧСВВ
Римська Папська Базиліка Санта Марія Маджоре
Рим, 04.04.2012 р.Б.

Close Menu