Важливіші події в Провінції Найсв. Спасителя в Україні в жовтні — грудні 2021 р

Важливіші події в Провінції Найсв. Спасителя в Україні в жовтні — грудні 2021 р

У цьому обширному дописі подаємо короткий підсумок важливіших подій, які відбулися в Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні у жовтні — грудні 2021 року, і ті, в яких ченці Провінції брали активну участь.

Інформація подана на основі публікацій на вебсайті Провінції osbm.in.ua 

Дияконські свячення в монастирі Царя Христа в м. Івано-Франківську 

30 та 31 жовтня 2021 року василіянський монастир Царя Христа в Івано-Франківську і парафія при монастирському храмі відзначили храмове свято Христа Царя. Головним служителем протягом двох святкових днів був владика Діонісій Ляхович ЧСВВ, апостольський екзарх для українців — католиків візантійського обряду, які проживають в Італії, котрий прибув на це свято на запрошення ігумена монастиря Царя Христа й пароха парафії о. Артемія Новіцького, ЧСВВ.

У суботу, 30 жовтня 2021 р., у монастирі Царя Христа, що в Івано-Франківську, відбулися дияконські свячення дев’ятьох студентів Василіянського інституту філософсько-богословських студій ім. Митр. Йосифа Велямина Рутського у Брюховичах: цього дня стали дияконами брати Вартимей Василь Дутчин, Антоній Андрій Германович, Терентій Василь Хомишин, Тадей Володимир Херович, Мар’ян Андрій Поспішель, Роман Володимир Кундзір, Филип Валерій Блажкевич і Тадей Юрій Корень, із Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, і брат Теодосій Михайло Онисько, з Провінції Св. Миколая в Україні.

Архиєрейську Божественну Літургію та чин поставлення на дияконів очолив, владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ. З ним співслужили протоігумени обидвох василіянських провінцій в Україні, о. Йоан Школик та о. Франціск Онисько, ректор ВІФБС о. Пантелеймон Трофімов, ігумен о. Артемій Новіцький та інші численні священнослужителі.

Співав Св. Літургію парафіяльний молодіжний хор «Осанна», при участі хору студентів ВІФБС.

Під час Літургії владика Діонісій заторкнув тему відповідальності людей за свої вчинки, адже від цього залежить не лише добро однієї особи, але й добро тих, хто є поруч. І таким чином, відповідальність є вираженням жертовності та любові до ближніх. Також єпископ-святитель нагадав новопоставленим дияконам про їхню місію служіння, яку передав своїм учням сам Ісус Христос.

На завершення Св. Літургії архиєрей ще раз привітав отців-дияконів з прийняттям першого ступеню священства. А протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йоан Школик, ЧСВВ, подякував владиці Діонісію за те, що здійснив чин дияконських свячень і побажав отцям-дияконам бути слухняними Божій волі та витривалими в доброму до кінця. Слово подяки від імені новопоставлених дияконів мав д. Тадей Херович.

Повідомлення і світлини із сайту osbm.in.ua 

Свято Христа Царя у монастирі в Івано-Франківську

У неділю, 31 жовтня, відбулася архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Діонісій, з ним співслужили отці Йоан Школик, ЧСВВ, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя, Франциск Онисько, ЧСВВ, протоігумен Провінції Святого Миколая, Артемій Новіцький, ЧСВВ, ігумен Івано-Франківського монастиря й парох парафії Царя Христа, Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, ректор ВІФБС та численне духовенство.

Роздумуючи над Божим словом, владика Діонісій у проповіді наголосив, що Боже Царство відмінне від класичного земного розуміння «царства», але водночас ми покликані будувати Боже Царство вже тут, на землі. У Новому Завіті є 103 згадки цього слова. Найважливіше, що Христос навчає, як маємо Його будувати. Царство Небесне є сопричастям любові, тому коли між нами є любов, милосердя, доброта та прощення – Боже Царство є між нами, близько нас. Натомість, коли між нами палає ненависть, гнів, злоба, заздрість, війна – Царство Небесне далеко від нас. Ісус Христос Богочоловік – це воплочене Боже Слово, що став Тілом, Син Божий, що став людиною, щоби принести це Царство любові до нас, у наш світ. Він поборов диявола, який пропонував йому царства на зразок земних володарств. За логікою диявола, Ісус мав зробити з каміння хліб для себе, коли він був голодний. Логіка Божа протилежна щодо логіки злого духа. Господь помножує хліб, щоб ним ділитися з іншими. Тож Царство Боже – це вміти працювати не для себе, служити не собі, множити хліб не для себе, – але все це робити для інших. Таким чином ми справді тут на землі можемо будувати Боже Царство та жити в ньому.

У рамках відзначення храмового свята відбулася презентація нової книги владики Діонісія «Слово тілом стало», у якій зібрані проповіді владики на неділі і свята літургійного року. У презентації взяли участь сам автор, директор департаменту інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ й редактор видання о. Іван Стефурак та о. Артемій Новіцький, ЧСВВ, ігумен монастиря і парох. Парафіяльні хори та мистецькі колективи влаштували святковий концерт для парафіян та гостей свята.

Повідомлення і світлина із сайту osbm.in.ua 

Свято святого священномученика Йосафата у Вільнюсі

У неділю, 7 листопада 2021 року, у василіянському монастирі Святої Тройці у Вільнюсі, столиці Литви, відзначили свято святого священномученика Йосафата Кунцевича, апостола церковної єдності, який у цьому монастирі розпочав монаший подвиг, був його ігуменом і звідси вирушив на архиєпископське служіння до Полоцька. Це святкування теж ознаменувало 30-річчя відновлення парафії при вільнюському храмі.

На початку святкової програми гостей литовською та українською мовами привітали діти – учні недільної школи. Архиєрейську Святу Літургію відслужили владики Степан Сус – Голова пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ з Києва, Ґінтарас Лінас Ґрушас – архиєпископ Вільнюса Римо-Католицької Церкви та Петар Антуан Ражич – Апостольський нунцій у Литві. Літургію співслужили отці Миколай Козіцький, ЧСВВ, протоігумен Провінції Покрови Пресвятої Богородиці в Польщі, Франциск Онисько, ЧСВВ, протоігумен Провінції Святого Миколая в Україні, Йосиф Кралька, ЧСВВ, ігумен монастиря святих апостолів Петра і Павла у Дрогобичі й делегат протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя, Євген Усошин, канцлер Курії апостольського візитатора для греко-католиків у Білорусі, Миколай Козелківський, ЧСВВ, настоятель Вільнюського монастиря, Михайло Лучків, ЧСВВ, парох церкви св. Андрія у Львові, Тадей Годованець, ЧСВВ, Миколай Микосовський, ЧСВВ, обидва з Вільнюса, Йосафат Коваль, ЧСВВ, із Жовкви, Роман Кіх, душпастир для українців греко-католиків в Естонії та Фінляндії.

У проповіді владика Степан наголосив на тому, що цей храм позначений історією та випробуваннями, а ми приходимо до нього для того, щоб бути живою Церквою, бути сміливими. У словах Христа і в житті святого священномученика Йосафата є така сила, яка не може бути затерта жодною ідеологією, системою, – це віра у Бога. Присутній на святі Надзвичайний та повноважний посол України у Литовській республіці Володимир Яценківський висловив прагнення, щоб сучасне покоління берегло унікальний дух українсько-литовської єдності, який усім нашим предкам допомагав перемагати різні незгоди.

У святі взяли участь представники влади, численні вірні, зокрема Алдона Васіляускєнє, професорка історичних наук, та Наталія Шертвітєнє, Голова громади українців Вільнюса, які пригадали роль храму та вільнюської громади в житті міста та нашої Церкви. Святкування завершилося святковою трапезою для всіх учасників.

Повідомлення і світлина із сайту osbm.in.ua 

Освячення василіянського монастиря у Дрогобичі 

У неділю, 21 листопада 2021, у м. Дрогобичі Львівської обл., Україна, освятили новозбудований монастир отців василіян святих апостолів Петра і Павла. Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Василій Тучапець, ЧСВВ, екзарх Харківський.

Із владикою Василієм Св. Літургію служили отці Йоан Школик, ЧСВВ, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя, Макарій Ленів, ЧСВВ, апостольський адміністратор для католиків візантійського обряду в Криму, Веніамин Чернега, ЧСВВ, провінційний вікарій, Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, ректор ВІФСБ, о. Іван Паньків, декан Дрогобицький, о. Лука Буняк, ЧСВВ, із Провінції Святого Миколая, та інше численне духовенство.

У проповіді владика Василій зазначив: «Визначальною чеснотою віри є вірність Христові та Його Католицькій Церкві і наступникам апостола Петра, римським архиєреям. Завдяки цій вірності отці у Дрогобичі понесли мученицьку смерть і так засвідчили свою вірність Христові і Його Церкві. Тому був такий успіх і благословення цієї місії і праці служіння отців василіян у Дрогобичі».

Наприкінці Божественної Літургії ігумен монастиря й адміністратор парафії о. Йосиф Кралька, ЧСВВ, наголосив: у день освячення монастиря надіємося, що це каміння стане ніби живим камінням завдяки кожному з нас, котрі бажають, щоб ця парафія була завжди живою і відкритою на потреби кожної людини.

Після Божественної Літургії владика Василій вручив подячні грамоти о. Макарію Леніву, який був ігуменом монастиря під час початку будівництва, та сьогоднішньому ігумену о. Йосифу Кральці, під керівництвом якого цей проект завершено, та здійснив чин освячення монастиря.

Коротка історія храму та монастиря

Василіянський монастир святих апостолів Петра і Павла у Дрогобичі є наступником і продовжувачем перших монастирів отців василіян на Дрогобиччині, в селах Дережичі, Лішня та Летня. Після того, як 1758 року просто на Великдень згорів Дережичівський монастир, ченці остаточно вирішили звести один великий монастир. Втіленню ідеї завадив перший поділ Речі Посполитої, внаслідок якого в 1772 році Галичина опинилась під владою корони австрійського імператора Йосифа ІІ. Нова влада спочатку прихильно поставилася до проблем українського населення і чернецтва. На прохання протоігумена о. Онуфрія Братковського 31 грудня 1774 року імператриця Марія Терезія дозволила отцям василіянам, після ліквідації трьох старих монастирів, побудувати поблизу міста один більший. Одночасно вона поставила вимогу: загальна кількість монахів не збільшиться, а келії споруджуватимуться за власні кошти.

Отці придбали у міщанина Василя Ортинського великий шмат поля і взялися за роботу. Керувати нею було доручено новопризначеному першому ігуменові Дрогобицького монастиря о. Гликерію Дубицькому, який пробув у Дрогобичі 30 років. Монастир та церкву святих верховних апостолів Петра і Павла було побудовано за три роки. На жаль, сьогодні невідомо, як виглядала святиня.

Виконуючи побажання парафіян, уже в 1775 році отці василіяни відкрили при монастирі школу, реорганізовану згодом в гімназію з українською мовою навчання, де, крім інших предметів, викладали «любомудріє» – філософію. На відзначення успішної діяльності гімназії в 1780 році церковний собор надав ігуменові монастиря титул ректора. Однак уже в 1784 році було здійснено реформу галицьких шкіл, внаслідок чого Дрогобицька українська гімназія отців василіян була ліквідована. Про неї нагадує пам’ятна таблиця на фасаді монастиря, встановлена в 1991 році.

Дерев’яні приміщення храму та монастиря з 1777 року Божого могли б зберегтися, якби не прикрий випадок. У 1825 році двоє хлопців, які харчувалися у монастирській їдальні, підпалили будівлі, і вони згоріли дотла. Вогонь знищив майже усі церковні цінності, вдалося врятувати лише вівтар та декілька ікон. Ігумен Йосафат Качановський виклопотав у австрійської влади дозвіл на спорудження нового кам’яного храму й монастиря. Старанням ченців і парафіян за три роки знову було споруджено храм, про що свідчить надкупольний хрест з 1828 року. Ще три роки тривали малярні та художні роботи. Церква була освячена в день святого священномученика Йосафата в 1831 році. На пам’ять про цю подію храм святих верховних апостолів Петра і Павла має додаткову назву – священномученика Йосафата.

Через сто років храм був закритий у зв’язку з ремонтно-реставраційними роботами. Деякий час приміщення монастиря святих верховних апостолів Петра і Павла було здане в оренду платній міській лікарні для іногородніх. Пізніше його винаймали на помешкання приватні особи, зокрема відомий адвокат, політичний і громадський діяч, голова дрогобицької «Просвіти», майбутній президент УНР в екзилі Степан Витвицький, якому на стіні монастиря відкрили меморіальну таблицю 24 серпня 2004 року. 4 грудня 1934 року оновлену церкву освятив Перемишльський єпископ Йосафат Коциловський, ЧСВВ. Як свідчать дослідники, монастир святих верховних апостолів Петра і Павла провадив обширну господарську діяльність.

Важливим пластом діяльності отців василіян у Дрогобичі у міжвоєнні роки ХХ ст. стала культурно-освітня праця. Коли у вересні 1939 року Західну Україну окупували війська, то деяких монахів нова колоніальна влада репресувала, а ієромонахи Северіян Бараник, Яким Сеньківський і Віталій Байрак загинули у катівнях НКВС у Дрогобичі. Святіший Отець Іван Павло ІІ проголосив їх блаженними мучениками під час візиту в Україну 27 червня 2001 року.

У 1944 році храм святих верховних апостолів Петра і Павла був перетворений на катівню НКВС і пересильну в’язницю для репресованих за християнську віру і національну справу. Після ліквідації в 1959 році Дрогобицької області храм передали педагогічному інститутові і він служив студентським клубом для танців та інших розваг. У приміщенні монастиря були розташовані лабораторії.

Святиню було повернуто Чинові святого Василія Великого 22 лютого 1990 року. Першим ігуменом відновленого монастиря став о. Лаврентій Івасечко, ЧСВВ. Всередині і довкола храму було проведено відновлювальні роботи, розпис храму здійснили митець Всеволод Луців та ще п’ять львівських художників. Іконостас розписували митці Петро Кемпа та Михайло Баранський. 12 липня 1990 року, в день храмового празника, уперше від часу закриття, на подвір’ї була відслужена Свята Літургія. 9 квітня 1991 року Глава УГКЦ кардинал Мирослав Іван Любачівський відвідав обитель, ознайомився з ходом реставраційних робіт і уділив вірним архиєрейське благословення. Того ж року від дня храмового празника у святині відновилися регулярні богослужіння. Урочисте освячення відновленого храму і монастиря здійснив 12 липня 1993 року преосвященний владика Софрон Дмитерко, ЧСВВ.

Повідомлення, історія монастиря і світлини із сайту osbm.in.ua 

День ліцею ім. Святого Йосафата

25 листопада за юліанським календарем щороку вшановують пам’ять священномученика Йосафата, в честь якого названо Бучацький ліцей імені Святого Йосафата.

Цьогорічні урочистості у п’ятницю, 25 листопада, розпочались із Божественної Літургії, яку очолив протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йоан Школик, ЧСВВ, а зі словами вітання до ліцеїстів звернувся провінційний радник о. Корнилій Яремак, ЧСВВ. Співслужили Святу Літургію також ігумен Бучацького монастиря Чесного Хреста Господнього о. Теодор Нагорняк, ЧСВВ; перший ігумен монастиря і директор ліцею о. Іван Майкович ЧСВВ, та директор ліцею у 2011—2021 роках о. Іриней Гумен, ЧСВВ.

Продовженням свята була духовно-релігійна програма «Через хрест до Христа по слідах Йосафата», присвячена життю і діяльності святого. У виступі було поєднано відеофрагменти, інсценізовані композиції та духовні пісні, в яких відображено основну ідею життя священномученика Йосафата — слова Христові: «щоб усі були одно» (пор. Ів. 17,21).

Дійство підготували: керівник гуртка «Театральне мистецтво» вихователь Галина Гладун та керівник гуртка «Вокальне мистецтво» Олег Шкляренко.

Ведучими програми були Ростислав Барбак та Віталій Крамар. Супроводжував театралізоване дійство вокальний ансамбль ліцею, а учасники гуртка вдало відтворили життя святого Йосафата.

Повідомлення і світлина із сайту osbm.in.ua 

Апостольський нунцій в Україні відвідав Василіянський інститут у Брюховичах

У п’ятницю, 26 листопада 2021 р., в день літургійного спомину святого Йоана Золотоустого, до василіянської семінарії – Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського у Брюховичах завітав архиєпископ Вісвалдас Кулбокас, апостольський нунцій в Україні.

На початку зустрічі із вступним словом до нунція звернувся ректор ВІФБС о. Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ. Отець Пантелеймон коротко представив почесному гостю основні моменти із життя і діяльності монастиря святого Йосифа та діючого в ньому Василіянського інституту.

Архиєпископ Вісвалдас висловив вдячність за можливість відвідати монашу семінарію, де, окрім ченців-василіян, навчаються також ченці-редемптористи.

У своєму слові нунцій закликав учасників зустрічі до чоловічої мужності та відваги у євангелізації людства, кажучи: «Христос – не лише Істина, але й Сила. Пригадаймо, як вчинив святий Йосафат. Він не лише давав людям Христа, але й самого себе. Так само чинив і святий Йосиф, він не приймав дитятка Ісуса для себе, егоїстично, але опікувався ним з чистою любов’ю, без самолюбства. Тому ми покликані нести у світ світло і мир без страху перед випробуваннями».

Після цього всі ченці монастиря святого Йосифа помолилися спільно молитву «Ангел Господній», а вже згодом преосвященніший Вісвалдас уділив присутнім архиєрейське благословення.

Папа Франциск призначив монсиньйора Вісвалдаса Кулбокаса апостольським нунцієм в Україні у червні 2021 року. Чернеча спільнота монастиря святого Йосифа висловлює щиру подяку архиєпископу Вісвалдасу за цю чудову зустріч та бажає йому наснаги і терпеливості в його подальшому служінні.

Повідомлення і світлини із сайту osbm.in.ua 

Розпочала свою діяльність Школа місій святого Івана Павла ІІ

У неділю, 28 листопада 2021 року, у василіянському монастирі св. Йосифа у Брюховичах, при якому діє Василіянський інститут філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського (ВІФБС), розпочала діяльність Школа місій святого Івана Павла ІІ.

Цього дня о 17:00 год. на відкриття Школи місій у монастирському храмі Собору Пресвятої Богородиці була відслужена архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії УГКЦ. У своєму слові до учасників Школи місій владика Богдан наголосив, що відкриття місійної школи – це справді дуже знакова подія для УГКЦ, і висловив сподівання, що випускники школи, священники та богопосвячені особи, отримавши вишкіл, з відвагою та наснагою передаватимуть отримані знання і досвід Божому народові, який потребує правдивого свідчення євангельської істини. З певністю, вони вийдуть за межі західних теренів України і посприяють поширенню Божого Царства у світі і скріпленню нашої Церкви далеко за межами Галичини, зокрема, на місійних теренах.

Після Служби Божої із вітальним словом до учасників Школи місій звернувся ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського о. Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, який наголосив на важливості місійної діяльності Церкви і, зокрема, на участі в ній монашества. Тому ВІФБС люб’язно відкрив свої двері для проведення першого модуля навчання у Школі місій, директором якої став о. Корнилій Яремак, ЧСВВ, провінційний радник Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні. Після Божественної Літургії відбулося благословення учасників Школи місій, а все завершилось смачним почастунком і знайомством учасників.

До викладацької команди Школи місій Івана Павла ІІ належать досвідчені отці і сестри, які, крім досвіду, мають теж відповідну освіту. У програмі передбачені теоретичні лекції, різноманітні вправи та практичні заняття, які допоможуть викладачам налагоджувати контакт із слухачами, обирати відповідні теми і наголошувати важливі ділянки у проповіді і свідченні святого Євангелія.

Завершився перший модуль Школи місій Івана Павла ІІ, яка розпочала свою діяльність 28 листопада, у п’ятницю, 3 грудня 2021 року.

Слухачами школи стали представники Василіянського Чину Св. Йосафата (Отців Василіян), Свято-Покровського чоловічого монастиря в селі Закерничне, сестер Чину св. Василія Великого, сестер Згромаджень святого Йосифа, Пресвятої Богородиці Фатімської, Пресвятої Родини, а також єпархіального духовенства та мирян.

Учасники школи ознайомилися з історією проведення місій для народу в Україні та світі. Отці Корнилій Яремак, ЧСВВ, директор Школи, та Григорій Джала, МЗСАА, ознайомили слухачів із структурою (способом проведення) народної місії та розвитком місій для народу (мирян) від їх започаткування у ХVІ ст. аж до сьогодні, – їх провадять, зокрема, отці редемптористи та василіяни. Викладачі допомогли краще ознайомитися із структурою місійної проповіді, а також подали матеріали для побудови основних, керигматичних, місійних проповідей та додаткових, так званих станових, проповідей, призначених для окремих груп людей, відповідно до їх стану, статі, віку, професії тощо.

Сестра Катерина Стасик, ЧСВВ, поділилась із слухачами досвідом місії, яку щойно перед тим закінчили отці редемптористи у Львові і в якій вона взяла активну участь як учасниця місійної групи. Це свідчення стало додатковою ілюстрацією, яким способом проводиться народна парафіяльна місія і як теоретичні знання втілюються в реальності християнської місійної діяльності.

Під час народної місії місіонери проводять заняття з дітьми та молоддю – школярами, студентами та іншими. Сестра Юліяна Дзюбата, ЧСВВ, запропонувала до розгляду інтерактивні методики, які провідники місії можуть застосовувати в такій праці.

О. Антоній Вацеба, протоігумен Української провінції Згромадження Воплоченого Слова представив місійний вимір чернецтва в документах Католицької Церкви, зупинившись, зокрема, на місійності монашества УГКЦ та зосереджуючись на богословських основах місійної діяльності в Церкві.

Родзинкою першого модуля навчання були заняття з мистецтва мовлення, які провадив Дмитро Бартков, асистент кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. Учасники відчули, наскільки необхідні правильне мовлення, дикція, вільне володіння аудиторією. Дмитро провів практичні заняття, які допомагали зняти власні страхи перед публічністю та додали упевненості в собі для слухачів школи.

Учасники першого модуля школи відзначили, що приємною та важливою ознакою в започаткованій Школі є співпраця організаторів на чолі із с. Магдалиною Витвицькою, ЧСВВ, заступником Голови комісії УГКЦ у справах монашества.

Нехай буде дяка Богові, що покликання до місійності у нашій Церкві знову стає важливим і торкає молодих людей, які готові здобувати знання та навики, щоб бути посланими до всіх народів, несучи їм живого Бога, який промовляє із серця до серця, перемінюючи лице землі.

Нехай з Божою допомогою ця школа і надалі надає добрі знання і навики всім богопосвяченим особам і мирянам, які готуються до місії нести Христову благовість у кожному місці, куди Господь їх покличе.

Повідомлення і світлини – див. посилання на статті на сайті osbm.in.ua:
Нове покоління місіонерів та
Завершився перший модуль школи місій святого Івана Павла ІІ 

Храмове свято у церкві святого Андрія у Львові

У понеділок, 13 грудня 2021 року, у парафіяльній церкві святого апостола Андрія у м. Львові, провід якої здійснюють отці василіяни, відбулось храмове свято.

Цей храм у центрі міста, збудований отцями бернардинами, а після легалізації УГКЦ в 1990 році переданий отцям василіянам, є знаковим для львів’ян та гостей, оскільки у ньому покоїлися мощі покровителя міста святого Івана з Дуклі, а під час виходу УГКЦ з підпілля він став важливим осередком духовного відродження України. Церква завжди притягувала вірних, а проповіді та діяльність попередніх отців, зокрема Антонія Масюка, Василія Зінька та багатьох інших, спонукали до нових численних навернень та праведного християнського життя.

У рамках приготування до храмового празника в парафії відбулися триденні реколекції, які провів о. Корнилій Яремак, ЧСВВ. Святкування храмового свята розпочалися в переддень вечірнею з литією, Божественною Літургією та адорацією Святих Таїн.

У саме свято урочисту Святу Літургію очолив о. Веніамин Чернега, ЧСВВ, провінційний вікарій і настоятель монастиря святого Онуфрія у Львові, а о. Корнилій виголосив святкову проповідь, у якій згадав основні віхи життєвого шляху святого Андрія Первозванного, особа якого знакова для України та Церкви, бо, за переданням, він проповідував на наших землях, в Україні, та благословив київські гори. Роздуми про апостола Андрія співзвучні із розважаннями про волю Божу, яку кожний християнин повинен чинити. Адже Божа воля – це наша святість, і вона не здійснюється сама по собі. Якщо людина відповідально приймає рішення згідно із Божими заповідями та голосом власного сумління, то Бог буде благословити такі людські вчинки.

На святкування прибуло багато гостей, зокрема отці Франциск Онисько, ЧСВВ, протоігумен Провінції святого Миколая в Україні, Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій, Володимир Маланюк, ЧСВВ, ігумен і магістр новіціяту в Крехові, провінційні радники Йосиф Кралька, ЧСВВ, і Павло Федусів, ЧСВВ, численні отці і браття з василіянських монастирів, єпархіяльне духовенство, сестри монахині.

За повідомленням о. Йосифа Баранецького, ЧСВВ, на сайті osbm.in.ua
Світлини з цього ж сайту 

Зустріч вищих настоятелів та синкелів у справах монашества із Блаженнішим Святославом

У вівторок, 14 грудня 2021 р., в м. Івано-Франківську з ініціативи Патріаршої Комісії у справах монашества УГКЦ вищі настоятелі монастирів, Чинів та Згромаджень, а також синкели у справах монашества, знову зібралися разом на спільну дводенну формацію.

Серед учасників формаційної зустрічі були отці василіяни: Йоан Школик, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні (УГКЦ), Франціск Онисько, протоігумен Провінції Св. Миколая в Україні (Мукачівська греко-католицька єпархія), о. Йосиф Кралька, референт у справах монашества Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

Як і щороку, традиційно в цей час ченці та черниці мали можливість зустрітися з Блаженнішим Святославом Шевчуком. Глава та Отець УГКЦ заохотив вищих настоятелів до зміни горизонтів спілкування в наших спільнотах та в Церкві на загал: з вертикальних ієрархічних стосунків переходити до творення горизонтальної комунікації. На сьогодні, за словами ієрарха, творити мережеві спільноти – це для нас виклик, але також і необхідність.

Опісля вищі настоятелі поділилися з Блаженнішим Святославом досвідом переживання локдауну у власних спільнотах, а також досвідом співпраці з мирянами та Церквою в цей час.

Насамкінець усі присутні отримали благословення, а Глава Церкви з нагоди зустрічі – дарунки, зроблені руками монашества.

Окрім цієї зустрічі, у перший день, 14 грудня, відбулося представлення документу «Надія, до якої нас кличе Господь» та можливість його аплікації в чернечих спільнотах (доповідач – о. Андрій Хім’як, тимчасовий виконувач обов’язків секретаря Синоду єпископів УГКЦ).

Наступного дня настоятелі, настоятельки й синкели мали можливість роздумати над конференціями о. Олега Кіндія «Влада настоятеля – елементи аскези у творах Святих Отців» та с. Нелі Куцак «Досвід життя, відповідальність та хаотична енергія юності». Після обіду о.д. Єремія Сточанин, СУ, запропонував роздуми про аскезу між правилами та харизмою. Як підсумок двох днів, відбулася праця у групах, під час якої ченці й черниці подискутували та обговорили дану тематику цієї формаційної зустрічі.

На завершення о. Йосафат Бойко, ВС, презентував охочим свою парафію Кирила і Методія в м. Івано-Франківську та креативні ідеї, які він втілює у своєму душпастирському служінні.

Цей час став для всіх чудовим періодом призадуми, застанови та ділення присутністю й радістю серед братів і сестер. Тож велика подяка від учасників отцям редемптористам в особі ігумена о. Андрія Цікала за сердечне прийняття в реколекційному будинку св. Йосифа, смачну каву та родинну атмосферу.

Інформація і світлина із сайту osbm.in.ua
Див. також сайт Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ monashestvo.org.ua 

Відлуння Кристинопільського ювілею. Тяглість любові і жертви 

За роки відновленої незалежності України Василіянський Чин відзначав багато знаменних дат, пов’язаних з історією монастирів, чудотворних ікон чи визначних особистостей. Щоправда, деякі з таких заходів відбувалися на високому рівні і набирали широкого розголосу не тільки в Україні, але й за її межами, про деякі дати – лишень скромно згадували.

250-річчя проголошення Кристинопільської ікони чудотворною та заснування теперішнього Червоноградського монастиря св. Юрія стало неординарною подією для духовенства та вірних. Ці дві визначні ювілейні дати були відсвятковані 21-22 грудня 2021 р. на високому духовному і культурно-просвітницькому рівні завдяки теперішньому ігумену обителі о. Єремії Рибакову. Власне, так відповідально і відмінно організовані урочистості можуть послужити прикладом для інших чернечих спільнот.

На святкування прибуло багато гостей, зокрема владика Петро Лоза, ЧНІ, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, о. Володимир Коткевич, синкел у справах парафій, о. Ярослав Малиш, голова комісій – літургійної, монашества, шкільництва, імміграції, о. Йоан Школик, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, о. Франциск Онисько, Протоігумен Провінції св. Миколая в Україні, провінційний радник о. Йосиф Кралька, ігумен і магістр новіціяту в Крехові о. Володимир Маланюк, численні інші отці і брати з василіянських монастирів, єпархіяльне духовенство і сестри-монахині.

У рамках програми святкувань відбулася зустріч делегації духовенства з міською владою, яку представляли Володимир Коваль, заступник міського голови, Надія Земницька, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, Олександр Грасулов, секретар міської ради.

У теплій, дружній атмосфері проходило обговорення низки важливих питань, як-от: виховання, навчання шкільної молоді, відкриття дошкільного закладу і католицької школи; реалізація видавничого проекту, що основується на монастирських хроніках і пов’язаний з життям міста та отцями василіянами; повернення земельної власності монастиря. Чимало часу було присвячено обговоренню соціальних проектів.

Мимоволі зринає думка, що влада в сучасній дійсності добре розуміє: без Бога, без духовності місто перетвориться на пустелю, а люди – на нещасних рабів. Колишня, радянська влада переслідувала Церкву, а теперішня співпрацює з нею, адже, будучи відокремленою від держави в питаннях віри, Церква як національна суспільна інституція бере активну участь у вирішенні соціальних питань, є могутнім фактором морального оздоровлення народу.

Особливою складовою святкувань був науковий семінар «Кристинопільський василіянський монастир: історія та сучасність (до 250-ліття обителі)» у Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (Палац Потоцьких). Слід зазначити, що працівники музею підготували виставку «Святі, благочестиві, праведні…», на якій експонуються 22 експонати з фондової збірки, а це – ікони, скульптура, тканина та стародруки, що датуються XVIII – поч. ХХ століть. Також представлена копія чудотворної ікони «Кристинопільська Матір Божа».

Розпочала захід зав. Червоноградської філії ЛМІР Галина Гриник вітальним словом до учасників наукового семінару. І владика Петро Лоза, і о. протоігумен Йоан Школик підкреслили важливість відзначення таких знаменних дат в житті Церкви і народу, бо на канві історії стає видимим діяння Божої благодаті в житті багатьох людей. Врешті, це данина пам’яті отцям василіянам, а для нас, сущих, – свідчення попередників, які для нас є прикладом, коли з нами – Господь.

Далі представники наукової спільноти виступили зі своїми дослідженнями. Доктор історичних наук Юрій Стецик – про початки богоугодної справи – перше десятиліття постання монастирської обителі в Кристинополі та тогочасне монаше життя. Доктор історичних наук Мар’яна Левицька – про історію чудотворної Кристинопільської ікони, що розміщена в монастирському храмі, та про новаторство василіян. Зокрема вона зазначила, що дуже зворушливо прийти до витоків, і побачити, які василіяни були прогресивні у ХVIII столітті. Вони дбали про освіту, науку, мистецтво, про культ ікон, хоча їх часто критикували за новаторство. Отець Єронім Грім, ЧСВВ, докторант Папського Григоріянського університету в Римі, висвітлив діяльність чернецтва Кристинопільського монастиря у ХІХ столітті. Слухаючи таку історію, усвідомлюємо виклики, що постають перед нами, оживляємо та поновлюємо свій взірець прикладами зі святого жертовного минулого наших попередників.

Перегортати сторінки життя монастиря – це немов торкатися життя міста, різних подій і людей. Прославлена в Кристинопільській чудотворній іконі Божа Мати не раз рятувала місто від нещасть, від різних епідемій. Саме в бібліотеці обителі зберігався Кристинопольский Апостол ХІІ ст., що входить до Золотого фонду української культури і духовності. А чого варті хроніки монастиря під назвою «Літопис монастиря Кристинопільського від Р. Б. 1766» ігумена о. Корнелія Срочинського, який залишив помітний слід в історії Кристинополя, адже при ньому зводився цей монастирський комплекс. Тут варто згадати і митр. Андрея Шептицького, який в цій обителі складав вічні обіти. На наступний рік відзначатимемо 130-річчя цієї події.

Так збіг перший день – в молитві, розмовах, роздумах. Наступного дня, у празник Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, о 12.00 год., в посталій 250 років тому василіянській обителі на благословенній кристинопільській землі – монастирському храмі св. Юрія – розпочалася архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Петро Лоза, ЧНІ, за участю численних священників, а головно вислужених ігуменів Червоноградської обителі. Вінцем свята стало глибоке, проникливе Боже слово владики та його благословення.

Василіянське чернецтво, що впродовж двох з половиною століть ревно трудилося для більшої Божої слави і добра свого народу в цьому краю, і ті ченці, що жертовно служать Богові та ближньому в цей непростий час новітніх викликів насправді творять одну історію святості під пречистим поглядом Кристинопільської Богоматері.

За повідомленням із сайту osbm.in.ua, автор статті: о. Климентій Стасів, ЧСВВ
Світлини з цього ж сайту

Чергові збори настоятелів василіянських монастирів відбулися у Львові

У вівторок, 28 грудня 2021 року, в монастирі святого Онуфрія у Львові відбулися чергові збори настоятелів та отців Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні за підсумками канонічної візитації.

До Львова прибули отці з більшості монастирів Провінції Найсвятішого Спасителя, зокрема з Волині, Слобожанщини, Вінничини, а також представники Провінції святого Миколая із Закарпаття. Збори настоятелів відбуваються регулярно кілька разів на рік, з метою обговорення важливих питань та координації дій, а при цій нагоді представники різних василіянських спільнот мають можливість обмінятися думками та узгодити плани співпраці.

Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя о. Йоан Школик, ЧСВВ повідомив зібраних отців про нові призначення та найближчі події у Провінції. Керівник місії «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих Української Греко-Католицької Церкви» о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, ознайомив присутніх із станом беатифікаційного процесу о. Єремії Ломницького, василіянина, одного із натхненників та засновників Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Народився у 1860 році, закінчивши вчительську семінарію, одним із перших зголосився до оновленого Василіянського Чину, у якому став священником і провідником народних місій серед вірних УГКЦ. Саме після місії в с. Жужелі зродилася думка про заснування нового жіночого чернечого згромадження. Пізніше о. Єремія став ректором Станіславівської духовної семінарії і в лихоліття Першої світової війни не захотів залишати семінаристів без опіки під російською окупацією. Арештований і засланий у Симбірськ, він захворів і помер в опінії святості. На сьогодні беатифікаційний процес о. Єремії значно просунувся і відповідні дикастерії очікують свідчень про ласки, отримані за його посередництвом. Отці василіяни покликані ширше знайомити людей із постаттю цього слуги Божого та молитися про його прославу.

Місія «Постуляційний центр» у 2017 р. провела конференцію для вшанування пам’яті Станіславівських мучеників і приготувала друком, разом із семінарією, матеріали конференцій «Станіславівські мученики», а разом із сестрами служебницями – публікацію книги у видавництві «Місіонер» біографії для молоді «Виховання серця – шлях о. Єремії Ломницького, ЧСВВ» яку можна придбати крамниці видавництва «Місіонер», у тому числі, у рамках програми «єПідтримка». Також Місія «Постуляційний центр» притотувала карту з місцями народження, біографіями та молитвами за прославу о. Єремії та інших слуг Божих.

О. протоігумен підбив підсумки канонічної візитації 2021 року, наголосивши, що є багато успішних проектів, які здійснюють отці василіяни, але також існують проблеми та недоліки, які необхідно усувати. Із представленням зауважень та пропозицій за результатами візитації також виступили отці Веніамин Чернега, ЧСВВ, провінційний вікарій та економ, і Корнилій Яремак, ЧСВВ, провінційний радник.

На завершення зборів – останніх у 2021 році – о. протоігумен висловив усім вдячність за працю та свідчення Христа для народу та побажав усім отцям і браттям, усім людям доброї волі благословенного Різдва та щасливого Нового 2022 року.

Повідомлення і світлини із сайту osbm.in.ua 

Close Menu