Василіянські студії Галичини — світлини пам'яті

Василіянські студії Галичини — світлини пам'яті

У Львівському музеї історії релігії зберігається цікава та різнопланова колекція фотоматеріалів, які ілюструють етапи розвитку світових релігій від 1920-х років й до сьогодні.
Значна частина цієї фондової збірки — це матеріали з історії греко-католицької церкви. У колекції є група оригінальних фотопластин на склі періоду 30 — 40-х рр. ХХ століття. Після опрацювання цього матеріалу маємо низку світлин. На них зображені отці василіяни зі своїми учнями, братами-семінаристами, які в передвоєнний час навчались у студіях, що діяли при монастирях Галичини.
Монастирі в Україні від початку свого заснування стали осередком освіти та культури. У монастирях писались перші літописи, перші рукописні книги, розвивалось мистецтво, створювались школи. Значних успіхів у сфері освіти в Україні досягли члени Чину св. Василія Великого.
Чин св. Василія Великого є найдавнішою монашою спільнотою України. Термін «василіяни» вперше починають вживати на Сицилії в ХІ столітті, щоб відрізняти грецьких монахів від бенедиктинців. На наших землях василіяни з'являються в ХІV столітті. Монастирі василіян існували автономно, кожен монастир жив своїм окремим життям, проте всіх їх об'єднувало служіння на основі правил св. Василія Великого. Чин Святого Василія Великого пройшов довгий і нелегкий період встановлення та розвитку.
У ХV — XVII століттях через певні історичні події та черговий поділ українських земель чернецтво переживає кризу. Однією з вагомих причин було відоме право патронату, що призвело до розпродажу церковних земель та занепаду церковного устрою.
У 1617 році митрополит Київський Йосиф Рутський проводить реформу чернецтва. За Й. Рутського монастирі стали фундаментом унії, високо освітнім вишколом єпископів, а згодом — центром просвіти як духовенства, так і народу. Ще одна значна церковна реформа — це реформа 1882 року, відома як «Добромильська реформа», яка стосувалась в основному василіян Галичини. За цією реформою греко-католицьке духовенство було зрівняне в правах із католицьким.
В умовах масової неписьменності народу монастирські василіянські школи стали справжнім проривом в освіті та шкільництві. Перші школи в монастирях існували вже за Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Проте утворення шкіл різного ступеня активно почалось на Руських землях із приходом сюди ордену єзуїтів. Цю практику широко почали застосовувати й василіяни. Василіянські школи, крім надання високого рівня знань, багато часу приділяли патріотичному вихованню молодого покоління.
Митрополит Йосиф Рутський, який розпочав організацію василіянських шкіл, подбав, щоб вони відповідали потребам з'єднаної церкви. У 1613 році він отримав на це привілеї короля Зигмунта ІІІ.
Василіянські школи поділялись на кілька ступенів, а саме — елементарні, парафіяльні, публічні школи (колегії), семінарії для світських греко-католицьких священиків, внутрішні школи чину для підготовки власних ченців.
Василіянські ченці навчались у монастирських школах за спеціальною програмою: 2 роки риторики, 3 роки теології, 2 роки філософії.
У 30 — 40-ві роки василіянські школи активно діяли в Лаврові, Бучачі, Добромилі та кількох інших монастирях Галичини.
Пропонуємо вашій увазі світлини, які відображають події того часу.

1907 або 1908р. Монахи Крехівського монастиря з протоігуменом о. Платонідом Філясом. Під час Першої світової війни рятував священиків з концентраційних таборів Талергоф та Гмінді.

1907 або 1908р. Монахи Крехівського монастиря. Слуга Божий Северин Бараник. 26 червня 1941 р. заарештований і ув'язнений до Дрогобицької тюрми. Із того часу ніхто живим не бачив. Після відступу більшовиків люди бачили спотворене тортурами тіло на території в'язниці. Беатифіковано 27 червня 2001 р. у м. Львові.

Лаврів, 1929р. Брати-студенти риторики і гуманістики зі своїми періодичними виданнями "Пробійні струї". Севастян Сабол. Брав участь у боях на "Красному полі" 15-16 жовтня 1939р. під час здвигу Карпатської України, служив капеланом в українському війську.

Добромиль, головний вхід у монастир, 1929р. Отці-професори й брати-студенти Добромильського та Лаврівського монастирів.

Добромиль, добромильські монахи-студенти зі своїми професорами на руїнах замку Гербуртів, 1929/1930 рр. Йосафат Федорик. Був засуджений на 6 років каторжних робіт за те, що писав листи-звернення до українських греко-католицьких священиків, щоб ті не переходили на православ'я.

Брати-студенти переходять ріку, 1929/1931 рр.

Добромиль, 1929/1930 р. Студенти філософії на прогулянці до замку Гербуртів.

Добромиль, лютий 1931 р. Григорій Балагурак. 1945 р. Григорія Балагурака таємно призначено Генеральним вікарієм Станіславської єпархії. У жовтні 1949 р. заарештовано. Він двічі був ув'язнений, під час другого ув'язнення, у 1965 р. - помер. Беатифікаційний процес на разі призупинено.

Світлина з нагоди восьмиденних реколекцій. Лаврів, 1931р. Слуга Божий Яким Сеньківський. 26 червня 1941 р. його арештували, а 29 червня, за переказами, зварили у казані в Дрогобицькій тюрмі. Беатифіковано 27 червня 2001 р. у м. Львові.

Добромильські брати-філософи на санях взимку 1930/1931 рр.Слуга Божий Віталій Байрак.17 вересня 1945 р. його заарештовано, а 13 листопада засуджено на 8 років позбавлення волі. Помер перед Пасхою 1946 р. після сильного побиття у Дрогобицькій тюрмі.Беатифіковано 27 червня 2001 р. у м. Львові.

Гой Н. Й.
 www.museum.lviv.ua

Close Menu