УГКЦ має більше підстав для приватизації Почаївської лаври, ніж УПЦ (МП), — священик-василіянин

УГКЦ має більше підстав для приватизації Почаївської лаври, ніж УПЦ (МП), — священик-василіянин

Греко-католицькі монахи Чину святого Василія Великого висловлюють невдоволення з приводу можливої приватизації Почаївської лаври Московською Патріархією. Зареєстрований у парламенті законопроект №9690 депутата-регіонала Василя Горбаля, який по-суті передбачає передачу УПЦ (МП) таких святинь як Києво-Печерська та Почаївська лаври, вони називають провокативним. Бо, як стверджують монахи-василіяни, у них є набагато більше підстав претендувати на ту ж Почаївську лавру, аніж у православних ченців з Московського Патріархату.
«Практично усі споруди у лаврі зведені, коли у ній урядували отці-василіяни. Знаменитий Успенський собор, скажімо, побудували на пожертви Миколи Потоцького, а розмалював храм Лука Долинський», — розповідає о. Іван (Майкович), багаторічний ігумен Бучацького василіянського монастиря Чесного Хреста, що на Тернопільшині.
Почаївська лавра в лоні УГКЦ перебувала понад століття. «Уніати» облаштували тут друкарню, яка упродовж сто років видала 200-300 найменувань книг, та заснували школу, де могли навчатися сільські діти. У ХІХ столітті російська влада відібрала лавру у греко-католиків, звинувативши їх у антицарських виступах.
«Василіян з монастиря у 1832 році попросту вивезли, а у їхні келії заселили православних ченців», — каже о. Іван (Майкович).
За словами священика, їхній Чин після виходу УГКЦ з підпілля пробував повернути Почаївську лавру.
«У 1991 році монастир міг перейти у лоно УГКЦ, однак цим шансом не скористалися. Одразу після серпневого путчу ГКЧП православні монахи готувалися покинути лавру і виїхати в Росію. Вони розуміли, що Україна стане вільною державою і їм тут буде незатишно», — зазначив він.
Священик-василіянин підкреслив, що греко-католики ніколи не відмовлялися від святині, неодноразово зверталися до влади з проханням про повернення. У цьому їх підтримували громадські організації, наукові та культурні діячі Тернопілля.
«Лавру нам не повернули, бо тут йдеться не так про відновлення законності, справедливість, як про політику. Ми ж намагаємося добитися правди законним шляхом. Не закликаємо козаків, щоб відбити храм. Хочемо перед людьми і світом заявити, що ця святиня належала нам», — зауважив він.
О. Іван (Майкович) каже, що нині василіяни у Почаївській лаврі є персонами нон ґрата. Помолитися в церкві, а то й просто пройтися біля споруд вони можуть лише, одягнувши світський одяг.
«З ними важко вести діалог. Ченці Почаївської лаври неприязно ставляться до «уніатів», «розкольників», та й загалом до всього українського. Але Ісус навчає нас любити усіх, навіть ворогів і благословляти тих, що тебе проклинає», — наголосив священик.
Законопроект №9690 «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям», як раніше повідомляла РІСУ, викликав чимало дискусій у суспільстві. Проти передачі у власність українських святинь висловилися Патріарх УПЦ КП Філарет, митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл (Зінкевич). До обережного, зваженого підходу у питанні реституції закликав Глава УГКЦ Святослав (Шевчук). Свою позицію щодо законопроекту Василя Горбаля висловили депутати Львівської та Тернопільської міськрад. На Тернопіллі, де розташована Почаївська лавра, відбулося засідання духовної ради, на якій представники традиційних християнських Церков заявили свою незгоду щодо передачі одній Церкві Почаївської лаври.
Невдоволення законпроект викликав і в учасників руху «Українські святині – українському народу» У Тернополі, Києві, Луцьку, Рівному, Львові, Черкасах, Сумах й інших містах України вони провели громадські слухання та обговорення цього контраверсійного документу.

http://risu.org.ua

This Post Has One Comment

  1. Це така зухвала і відверта провокація, що аж смішно! Хоча вона стає своєрідним «реактивним камінцем» в таке собі каламутне озеро міжконфесійних стосунків в Україні. Зухвалість в чемної людини викликає своєрідний ступор на деякий час, і тоді можна цю зухвалість здійснити. На таку провокацію треба відповідати саме реакцією, без коливань та міркувань — трьома пальцями! А до Ради внести проект про спробу розпалити міжконфесійну ворожнечу і порушити громадський спокій!

Comments are closed.

Close Menu