Телеграма співчуття і лист Папи Франциска з приводу відходу до вічності Блаженнішого Любомира Гузара

Телеграма співчуття і лист Папи Франциска з приводу відходу до вічності Блаженнішого Любомира Гузара

Четвер, 2017-06-08    9:56:05 UTC+2    Послання

Дізнавшись про упокій Блаженнішого Любомира Гузара, Архиєпископа емерита і Кардинала, Папа Франциск надіслав наступного дня, 1 червня 2017 року, телеграму співчуття на ім’я Блаженнішого Святослава Шевчука, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, з приводу відходу цього ієрарха до вічності, такого змісту:

«Отримавши звістку про відхід кардинала Любомира Гузара, вислуженого Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, підношу палкі молитви до Бога, аби дарував вічний упокій цьому ревному пастиреві. Духовно єднаюся з вірними єпархіальної спільноти, в якій він звершував своє пастирське служіння, дбайливо причиняючись до відродження Української Греко-Католицької Церкви. Пам’ятаю його стійку вірність Христові, незважаючи на гоніння та переслідування проти Церкви, як також його плідну апостольську діяльність для згуртування вірних греко-католиків, нащадків примусово виселених із західної України родин, як також зусилля в шуканні нових шляхів діалогу й співпраці з православними Церквами. Висловлюючи свої співчуття родичам усопшого кардинала, духовенству та всім, хто облагодіяний його єпископським служінням, від щирого серця уділяю сповнене відради Апостольське благословення, як знак віри і християнської надії у Воскреслому Господі».

Проте така велика пошана, яку виявили своєму Пастиреві вірні УГКЦ, РКЦ в Україні та інших християнських конфесій та багато інших людей, спонукало Святішого Отця до ще більш красномовного жесту, який виявляє водночас близькість Вселенського Архиєрея до блаженної пам'яті новопереставленого Кардинала Любомира, Української Греко-Католицької Церкви та її теперішнього Предстоятеля, Блаженнішого Святослава Шевчука, й усього українського народу. У сам день похорону Блаженнішого Любомира Папа Франциск звернувся листом до Глави УКГЦ Блаженнішого Святослава: «Ваше Блаженство, в день, коли відбуваються похоронні богослуження християнського прощання з дорогою земною присутністю вислуженого Верховного Архиєпископа Києво-Галицького кардинала Любомира Гузара, прагну ще раз бути серед тих, хто молиться до Отця Небесного, вручаючи йому обрану душу нашого Брата». Цей лист зачитав на закінчення Божественної Літургії 5 червня 2017 року в Патріаршому соборі Воскресіння Христового папський делегат Архиєпископ Циріл Васіль, ТІ, Секретар Конгрегації для Східних Церков. Ось повний зміст цього листа.

Лист Вселенського Архиєрея
Блаженнішому Святославу Шевчуку,
Верховному Архиєпископу Києво-Галицькому

Ваше Блаженство,

в день, коли відбуваються похоронні богослуження християнського прощання з дорогою земною присутністю Верховного Архиєпископа емерита Києво-Галицького кардинала Любомира Гузара, прагну ще раз бути серед тих, хто молиться до Отця Небесного, вручаючи йому обрану душу нашого Брата.

Мене спонукає це зробити надзвичайний приплив людей, які цими днями зібралися, щоб віддати шану усопшому кардиналові, про що мені стало відомо. Ця присутність є красномовним знаком того, чим він був: одним з найвищих моральних і пошанованих авторитетів в останніх десятиліттях українського народу.

Звертаюся до Вас, Ваше Блаженство, а з Вами мене пов'язує давнє знайомство та пошана, щоб утішити Вас з приводу втрати того, хто був Вашим батьком і духовним наставником.

Він був ним для всієї Греко-Католицької Церкви, яку успадкував з «катакомб», до яких вона була змушена переслідуваннями, і  якій повернув не лише церковні структури, але, насамперед, радість своєї власної історії, збудованої на вірі через і понад усякі страждання.

Після плідного та інтенсивного періоду його служіння як «Батька і Глави» Греко-Католицької Церкви, у зв’язку із старістю і хворобою його присутність серед народу змінила стиль, але, наскільки можливо, стала ще інтенсивнішою та багатшою. Майже регулярно він був присутнім у життя вашої  Країни, як вчитель мудрості: його мова була простою, зрозумілою для всіх, але дуже глибокою. В нього була мудрість Євангелія, хліб Слова Божого, розламаний  для звичайних людей, для страждаючих, для всіх тих, хто шукав гідності. Його напоумлення були делікатні, але також і дуже вимогливі до кожного. За всіх він постійно молився, відчуваючи, що це його новий обов'язок. І численні люди відчували себе ним представленими, знаходили в нього пораду й утішення, віруючі й невіруючі, не зважаючи на конфесійні відмінності. Всі відчували, що говорив християнин, українець, захоплений своєю ідентичністю, завжди сповнений надій, відкритий для майбутнього в Господі. Він мав слово для кожного, з теплотою своєї великої людяності і витонченої ввічливості «відчував» людей. Насамперед, він любив діалогувати з молодими людьми, маючи надзвичайну здатність спілкуватись з ними й молоді люди до нього численно сходились.

Мене зворушує думка, що сьогодні по всій Україні його оплакують але багато хто впевнений, що він уже спочиває в обіймах Небесного Отця. Вони відчувають, що отримавши від нього приклад послідовного й заслуговуючого на довір’я життя, вони далі зможуть отримувати користь від його молитви, якою він буде захищати свій народ, який і досі страждає, позначений насильством і невпевненістю, однак, впевнений у тому, що Христова любов не розчаровує.

Я вдячний за його унікальну присутність, релігійну та суспільну в історії України. Закликаю вас бути вірними його постійному повчанню та повному довір’ю Божому Провидінню. І надалі відчувайте його усмішку й ласкавість.

Для всіх вас, дорогі українці, на батьківщині та в діаспорі, випрошую в Господа повноту небесного благословення.

ФРАНЦИСК

З Ватикану, 5 червня 2017 року

Український переклад тексту телеграми і листа Папи та світлини із сайту українського відділу Радіо Ватикану
Оригінальний італійський текст опублікований на сайті Ватикану: телеграма і лист

Close Menu