Патріарша катехитична комісія УГКЦ пропонує для молитовного читання у 2017—2018 роках Євангеліє від Матея

Патріарша катехитична комісія УГКЦ пропонує для молитовного читання у 2017—2018 роках Євангеліє від Матея

Семінар Матей 2017Нещодавно був опублікований проект «Молитовне читання Євангелія від Матея», створений Патріаршою катехитичною комісією УГКЦ для спільноти вірних на 2017—2018 роки. Цей план молитовного читання (lectio divina) розрахований на молитовну спільноту або християнську родину, яка бажала би приблизно за 19 місяців, від кінця лютого 2017 року – до середини серпня 2018 року, молитовно прочитати ціле Євангеліє від Матея. Таке читання робить доступним і зрозумілим Святе Письмо і дає можливість учасникам почути й осмислити Слово Боже та застосовувати ці знання й досвід в особистому й спільнотному житті. Мета цього проекту полягає в тому, щоб усі вірні УГКЦ мали можливість будь-коли долучитися до спільного читання та роздумування над тестами Святого Письма і робили це в тому самому ритмі, що й інші спільноти УГКЦ. Таким чином, це читання покликане об’єднати Церкву у молитві.

Рік тому Патріарша катехитична комісія УГКЦ вже дала почин такому способові молитовного читання, пропонуючи для читання й роздумування на 2016 рік Євангеліє від Марка, згідно з порядком, представленим у брошурі «Молитовне читання Євангелія від Марка». У цьому 2017 році настав час молитовного читання Євангелія від Матея.

У цьому місяці лютому за підтримки Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ відбуваються біблійні семінарі на тему «Молитовне читання Євангелія від Матея» та представлення Програми молитовних читань Євангелія на 2017—2018 роки у різних містах України. Провідником цього семінару є о. мітр. д-р Тарас Барщевський, координатор біблійного апостоляту УГКЦ, науковий співробітник Катехитично-педагогічного інституту УКУ. В рамках семінару відбувається також презентація українського перекладу книги Сільвано Фаусті та Вінченцо Канелли «У школі Матея».

У п’ятницю 10 лютого такий семінар вже відбувся в храмі святого Василія Великого у м. Києві.
У вівторок 14 лютого біблійний семінар на цю тему відбудеться в Івано-Франківську у приміщенні Івано-Франківської духовної семінарії по вул. Василіянок, 64. Початок о 10 год.
У четвер 16 лютого такий біблійний семінар відбудеться у Львові, в конференц-залі Філософсько-богословського факультету УКУ за адресою вул. Хуторівка, 36 Б, о год. 11:00-14:00.

Бажаючих організувати такий семінар в інших містах пропонують зголошуватися за тел. 067-654-1151.

Нижче подано коротку інформацію про Євангеліє від Матея із сайту Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ.

Молитовне читання МатейЄвангеліє від Матея

Євангеліє нічого не розповідає про свого автора. Найдавніша традиція (Папій, Іриней, Оріген, Єронім…) приписує його апостолові Матею-Леві, який був митарем (Мт 9,9). Тому багато авторів дійшло висновку, що апостолові можна приписати першу редакцію арамейською мовою нашого грецького Євангелія від Матея.

Проте дослідження Євангелія не підтверджують цю гіпотезу, хоч і не спростовують її повністю. Оскільки ж достеменне ім’я автора ми дізнатись не можемо, то потрібно вдовольнитися деякими думками, на які нас наводить саме Євангеліє: автор є двомовним генієм, адже пише він грецькою, а думає єврейською. Він має глибокі знання Святого Писання і єврейських традицій; він показує себе досвідченим наставником у тому, як навчає і розкриває «розуміння» волі Ісуса своїм слухачам, постійно підкреслюючи важливість практичного застосування свого навчання. Ймовірно, він був душпастирем відповідальним за якусь спільноту. Його портрет добре відповідає опису, в якому зображується один «книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе» (Мт 13,52).

Вважається, що Євангеліє було написане в Сирії, можливо в Антіохії чи у Фінікії (сучасний Ліван), оскільки в цих краях було багато євреїв, а його безпосередніми адресатами були християни єврейського походження. У ньому також проглядається стисла полеміка проти ортодоксального юдаїзму фарисеїв, який виник у Ямнії приблизно у 80–і роки. Певним є те, що воно було написане після зруйнування Єрусалима (у 70 р. по Р. Хр.; пор. Мт 22,7). За такого стану речей, написання першого Євангелія можна датувати приблизно 80– ми роками, можливо, дещо раніше.

Ще з ІІ століття Євангеліє від Матея вважалося церковним Євангелієм через його виразний інтерес до ekklesía (Мт 16,18 і 18,18; пор. Еф 2,20), а також, більш ймовірно, через багатство і впорядкованість його документальних даних.

Для Матея Церква не є «новим Ізраїлем»: вона не є його наступницею, вона вказує напрямок, в якому вибраний народ має рухатися, щоби реалізувати себе. А вона (Церква), у свою чергу, має відкрити в цьому Ізраїлі своє власне начало.

Матей відтворює майже цілого Марка (601 вірш із 661 віршів Марка), але урізає майже кожний уривок, тобто скорочує його до того, що його цікавить. Із цього народжується особиста розповідь, яка доволі відрізняється як за кількістю елементів, з яких складається, так і за свободою, з якою використовує спільний матеріал. Інші його джерела є такими самими, як у Марка і Луки. Він наповнює свій текст цитатами, що показують, як життя і навчання Ісуса постійно передвіщалося (висвітлювалося) Писанням: «Щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком». Це «цитати сповнення» (пор. Мт 1,22). Ісус — це справді Месія, на якого чекали євреї. І в Мт 27,54 сотник, який був поганином, і ті, що стерегли з ним Розіп’ятого, проголосять: «Це справді був Син Божий! »

Матей розкриває христологічне і місійне значення свого Євангелія як у пролозі, у главах 1–2, що є «євангелієм дитинства» (схожим, але дуже відмінним від Лк 1–2), так і в розповідях, які пере-дають чуда і науки Ісуса впродовж його публічного життя.

Спосіб викладення Матея назагал характеризується стислістю: епізодична розповідь поступається місцем строгому та ієратичному катехитичному представленню, яке служить обрамленням для п’ятьох великих «проповідей». Вони — у супроводі стількох же розповідних частин — окреслюють і містять у собі головні теми науки Ісуса:

  • Нагірна проповідь (блаженства…), Мт 5,3–7,27;
  • Місійна проповідь, Мт 10,5–42;
  • Проповідь у притчах (про Царство), Мт 13,3–52;
  • Проповідь про Церкву (про спільноту), Мт 18,1–35;
  • Есхатологічна проповідь (про останні речі), Мт 24,1–25,46.

Останні глави (Мт 26,30–28,20) розповідають про страсті, смерть і воскресіння Христа. Вони читаються на одному диханні, без можливих зупинок, через їхню надвисоку драматичну напругу.

Глибинне значення цілого твору проступає згодом — у кінцевому синтезі, у розповіді про єдине з’явлення Воскреслого, яким завершується Євангеліє (Мт 28,16–20): «Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи [пор. Мт 24,14]: христячи їх […], навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами [пор. Мт 1,23б; 18,20]по всі дні аж до кінця віку».

На цьому ж сайті Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ подано План читань Євангелія від Матея на 2017—2018 роки.

Close Menu