31 травня у Львові з робочим візитом в Українському Католицькому Університеті побував Апостольський нунцій в Україні, архієпископ Томас Едвард Ґалліксон.
Нам вдалося поспілкуватись із представником Святійшого Отця Венедикта XVI в Україні.

— Ваше Високопреосвященство, найперше, нас цікавить мета вашого приїзду, у яких заходах плануєте взяти участь?
— Я вже багато разів бував у Львові. Цього разу приїхав на запрошення керівництва УКУ взяти участь у конференції «Другий Ватиканський Собор: дари Духа – таїна Церкви – свідчення людини». І тішуся з того, як радо вітають учасників та гостей конференції.
26 травня я відкрив у Києві конференцію з нагоди Євхаристійного конгресу. І вирішив тут залишитись з тих причин, що на закриття конференції приїжджає Кардинал Анджело Koмаcтpi (Angelo Comastri) – генеральний вікарій Папи Римського для Ватикану і делегат Святійшого Отця Венедикта ХVІ для завершення Першого Всеукраїнського Євхаристійного конгресу РКЦ.
Також я відвідував і Отців Василіян. До слова, підчас візиту протоігумен Провініції Найсвятішого Спасителя в Україні питав мене, чи не хотів би я присвятити час для того, щоб дізнатись більше про духовне життя Чину, осередками якого є Львів та Західна Україна.
Ми були із священнослужителями Василіянського Чину на спільній молитві, де я дізнався про одне із найосновніших правил Чину.
— Цікаво б було почути Вашу думку про те, як би ви визначили основне завдання чи місію нунція, загалом?
— Основним завданням, до якого покликані нунції у різних країнах, це, так зване, Петрове служіння, яке полягає у поєднанні Церков у єдину спільноту; розвиток і зростання життя Церкви.
З вересня минулого року я присутній в Україні і також долучаюсь до цієї спільної справи.
А ще намагаюсь вивчити українську мову, зрозуміти реальне життя в Україні і дізнатись більше про історію вашої держави.
Важливу ідею я почерпнув для себе з життя Василіянської спільноти, ідея, яку зустрічаємо, прослідковуючи життя і діяльність великого Митрополита Андрея Шептицького.
Це – виконання василіянських приписів Святого Василія Великого. І я робитиму все можливе для того, щоб заохочувати отців сповнювати цю місію задля розвитку УГКЦ в Україні і поза її межами.
— Якою Вам бачиться співпраця на рівні держава – Церква у нас, в Україні?
— Під час мого перебування у Харківсько-Запорізькій дієцезії до мене підійшов один із харківських чиновників і сказав про чудову співпрацю влади із різними релігійними конфесіями.
Незважаючи на те, що Україна вже 20 років перебуває у стані незалежності, бачиться, що і зараз вона є на шляху вибору між російською моделлю правління та західною. Було б дуже добре, якби Україна обрала західну модель.
На мою думку, великий позитив у тому, що Блаженніший Святослав Шевчук закликає до співпраці не лише владу, але й інші релігійні конфесії.
— Чи Вам доводилось за час вашої праці у нас, в Україні, аналізувати діяльність Василіянського Чину Святого Йосафата?
— Василіянський Чин, без сумніву, мав вплив і у минулому, матиме вплив і у майбутньому житті УГКЦ, зважаючи й на те, що у нашому суспільстві існує багато регіонів, на які ще не поширена Благовість Євангелія. Ви можете впливати на суспільство прямо через УГКЦ або ж через інший контекст нести свідчення іншим людям.
Григорій Великий, який був приятелем Святого Василія Великого, захоплювався його чудовим вмінням збирати біля себе учнів. І ім’я Чину говорить про те, що Вам потрібно дотримуватись правдивого життя попередників. Сповідуючи їх правила, ви зможете нести свідчення та змінювати таким чином цей світ.

Розмовляв о. Йоаким Ковальчук, ЧСВВ