Боронявська Ікона Матері Божої (XVII ст.)

Перша згадка про Боронявську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці є у монастирській хроніці від 1785 року. Отець Йоанікій Базилевич, згодом протоігумен, написав на полотні ікону Пресвятої Богородиці. Написати цю ікону його спонукала розповідь i присяга двох очевидців, які бачили неподалік боронявської обителі об'явлення Maтepi Божої. На празник Благовіщення Пресвятої Богородиці цю iкону було освячено i вставлено в іконостас у монастирській церкві.

Через деякий час біля iкони почали відбуватися чуда, i наприкінці XVIII ст. рішенням Духовної комісії її було визнано чудотворною. Декретом папи Лева XІІІ від 28 березня 1893 року iкону було короновано, а монастиреві надано право проводити відпусти три рази на piк: на Благовіщення Пресвятoї Богородиці, св. пр. Іллі й Воздвижения Чесного Хреста. До чудотворної ікони в Бороняві приходили i українці, i чехи, й угорці, i румуни.

За радянської влади, коли монастир був закритий, iкона перебувала у помешканнях благочестивих людей. А 8 квітня 1991 року чудотворну iконy було урочисто перенесено з міста Хуста до церкви в Боронявському монастирі.