Деревнянська Ікона Матері Божої (XVII ст.)

Історія ікони розпочалася 1786 року в селі Деревня, що на Жовківщині. Одне подружжя довгий час не мали дітей, але неустанно молилися перед іконою Богородиці, щоб Господь дарував їм дитя. Народився хлопчик. Та виявилося, що дитя незряче. Впродовж п'яти років батьки ревно молилися перед іконою, благаючи Богородицю, щоб дитина могла прозріти.

На свято Успення Пресвятої Богородиці мати розповідала синові про Божу Maтіp. I в якийсь момент дитя вигукнуло, вдивляючись в iконy Богородиці: «Яка гарна Мати Божа! » Хлопчик прозрів...

Утішені батьки передали цю ікону для загального почитання до монастиря отців-василіян у Жовкві, де розпочалося її почитання як чудотворнох, i перебувала вона там аж до 1948 року – до часу до закриття монастиря радянською владою.

Із закриттям жовківського монастиря на свято Благовіщення iконy таємно перевезли до Крехова. Та невдовзі на свято Успення Богородиці закрили монастир i в Kpexoві, а церковним речам й іконам загрожувало знищення. Чудотворна ікона з Деревні дивом вціліла, потрапивши в благочестиві руки монаха-василіянина Антонія Масюка. Завдяки його молитвам перед цією чудотворною іконою Страждальної Матері Божої на свято Благовіщення сталося оздоровлення невиліковно хворої дівчини,  доньки місцевого атеїста.

Далi ікона Страждальної Матері Божої перебувала у монастирі отців-василіян у селі Малехові. 18 січня 1990 року ікону було перенесено до відновленого монастирського храму св. Онуфрія у Львові. Наприкінці цього ж року її перенесено до храму св. Андрія Первозванного. З 1997 року ікона перебувала у василіянському храмі Пресвятого Серця Христового у Жовкві а 1999 року її повертають до храму св. Андрія Первозданного у Львів.

27 червня 2001 року Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої коронував Святійший отець Іван Павло ІІ під час Божественної Літургії у Львові.