Мукачівська Ікона Матері Божої (XV ст.)

3 половини XVII ст. бере свій початок малоберезнянський монастир. У XVIII ст. він стає частиною мукачівської Чернечої гори. 1742 року зведено монастирські приміщення, а трохи згодом – церкву.

Чудотворну iконy Пресвятої Богородиці подарував Мукачівському монастирю 1926 року папа Пій XI. Ця ікона написана в XV ст. i походить, мабуть, iз Константинополя. Після падіння Константинополя, ікона потрапила до Риму. 27 червня 1926 року в неділю Bciх Святих ікону урочисто перенесли у храм св. Миколая на Чернечій гopi. Тоді під опіку Пресвятої Богородиці був посвячений увесь Закарпатський край.

З приходом радянської влади на Закарпаття, монастир ліквідували. 1947 року ченців насильно вивезли з обителі. Чудотворну ікону вдалося врятувати від знищення: її переховували спочатку в селі Сваляві, а згодом в одній родині з Мукачева.

2000 року Мукачівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці передали у василіянський храм Святого Духа в село Малий Березний. Відпуст у цьому монастирі відбувається на празник Зішестя Святого Духа і на празник Преображення Господнього.

Після відновлення служіння Отців Василіян у Мукачеві, враз із заснуванням тут, на новому місці, монастиря святого Миколая і його освяченням 16 липня 2009 року, сюди урочисто перенесено Мукачівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, після понад 60-ти років її вимушеного скитання (у монастирі в Малому Березному перебуває копія цієї ікони).

На честь Мукачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, за благословенням Папської Конгрегації для Східних Церков, було встановлено 16 липня окреме свято для її вшанування; від 2010 року воно проголошене у Мукачівській греко-католицькій єпархії єпархіальним празником, який у Мукачівському василіянському монастирі святого Миколая щороку урочисто відзначається 16 липня. Крім того, у цьому монастирі відбувається відпуст на празник Успіння Пресвятої Богородиці 28 серпня.