Погонська Ікона Матері Божої (XVII ст.)

Історія появи у Погоні чудотворної ікони оповита багатьма легендами. Написана вона невідомим автором не пізніше 1650 року. 1736 року в обителі було збудовано нову церкву Успення Пресвятої Богородиці у знак вдячности за дари зцілення, отримані при цій іконі, на пожертви шляхтянок Іванни Велигорської з Потоцьких і Софії Загвойської з Угринських. Тисячі прочан приходили до святині. На їхні пожертви з вдячности за отримані ласки в сімдесятих роках ХVІІІ ст. виготовили срібні позолочені шати й корони. Однак під час церковної реформи Йосифа II коштовні шати й корони було знято, як і всі воти, що прикрашали ікону.

На підставі рішення Духовної комісії єпископ Атанасій Шептицький оголосив цю ікону чудотворною. Декретом папи Пія X – від 9 червня 1908 року головному престолу монастирського храму Успення Пресвятої Богородиці надано чотири відпусти на рік.

На початку XX ст. зводять нову церкву та розбудовують монастир. Проте вже 1946 року монастир було ліквідовано радянською владою. У його стінах спочатку розмістили інтернат для розумово неповносправних дітей, а церкву 1950 року знищили. Значну частину майна монастирської церкви і, мабуть також, чудотворну ікону, було перенесено до парафіяльної церкви села Пшеничники біля Погоні. Чудотворна ікона мала кілька копій. Одну з них переховували удома благочестиві жителі з різних сіл. Останнім місцем сховку цієї копії було село Дора, неподалік Яремча. 26 травня 1996 року цю ікону урочисто перенесли до новозбудованої каплиці на території монастиря у Погоні. Проте тривали пошуки оригінальної чудотворної ікони. Якось, а саме 6 березня 2001 року, настоятель Свято-Успенського монастиря отець Никодим Гуралюк розглядав давню ікону у вкрай занедбаному стані, яку у 1980-х роках повернули з Пшеничників. І це був, як згодом підтвердили спеціалісти інституту «Укрзахідпроектреставрація», оригінал.

1992 року чудотворну ікону було передано до новозбудованої каплиці на території василіянського монастиря в Погоні. Після реставрації 27 червня 2001 року ікону поблагословив Святіший отець Іван Павло II. Тоді ікона повернулася в монастирський храм у Погоні.