Улашківська Ікона Матері Божої (XVII ст.)

Історія Улашківської чудотворної ікони Богородиці бере свої початки у другій половині XVII ст. Знаходилася ця ікона в монастирському храмі. Свідчення про чуда, про порятунок від спустошливих набігів ординців містилися у монастирському літописі від 1678 року.

1740 року російське військо пограбувало монастир, відіславши ігумена Йосифа Брилинського на заслання. Тоді й пропала ікона, але більше, ніж через два десятиліття знову повернулася в обитель. Передала цю ікону 1765 року українська родина Добринських-Ратиборських в Улашківський василіянськии монастир.

Грамотою від 4 жовтня 1773 року єпископ Лев Шептицький проголосив Улашківську ікону чудотворною. 1774 року для чудотворної ікони Богородиці було виготовлено срібні позолочені шати.

1866 або 1868 року завершилося будівництво нової кам'яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці. До неї перенесли чудотворну ікону. Улашківська монастирська обитель стала одним з найбільших відпустових місцем усього Галицького Поділля. 1901 року вийшли з друку іконки Улашківської Пресвятої Богородиці з написом «1565 рік».

За радянської влади через те, що чернеча обитель була зруйнована, а монастирська церква знаходилася у вкрай занедбаному стані, чудотворна ікона Пресвятої Богородиці знаходилася в Улашківській парафіяльній церкві.