Чернече виховання

Чернече виховання – це систематичний шлях аскези і пізнавання, який чернець здійснює під керівництвом ченців-священиків, спеціально до цього призначених, і за допомогою навчального плану, визначеного настоятелями.
У практиці воно розподіляється на чотири стадії: вступний курс до василіянського чернечого життя, новіціят, тимчасова професія і постійне поглиблення чернечого формування.
1. Вступне випробування – Вступний курс до василіанського чернечого життя дає кандидатові можливість ознайомитись з особливостями чернечого життя у Чині. Кандидат, під проводом призначеного йому монаха, має можливість перевірити та утвердити своє християнське покликання.
2. Новіціят – Відтак кандидат приймає чернечий одяг, але ще не складає чернечих обітів. Під час новіціяту відбувається введення в духовне життя Чину, а особливо в практику монастирських молінь. Одночасно новик пізнає монаші правила та спосіб їхнього зберігання.
3. Тимчасова професія – Після новіціяту наступає складення обітів чистоти, послуху і убожества. Обіти є тимчасовими, тому що складається їх на час одного року і звичайно відновлюється їх протягом п’яти років. Чернець, який в тому часі вирішив залишити Чин, може це зробити без жодних перешкод після закінчення року від складення тимчасової професії. У часі тривання тимчасової професії ченців призначують до праці та навчання згідно з їхніми даруваннями. Кандидати до священства розпочинають студії, а брати проходять необхідні спеціалізовані курси або виконують призначені їм у спільноті обов’язки. Закінчення новіціяту не означає, що чернець осягнув уже повноту монашої досконалості. Тому, в часі тривання тимчасової професії чернець і надалі поглиблює своє молитовне життя та здобуває досвід у зберіганні чернечих обітів під проводом досвідченого монаха.
4. Довічна професія – Звичайно після п’яти років тимчасової професії, коли чернець осягнув внутрішнє переконання щодо свого покликання і здобув відповідне знання та духовний досвід, він складає довічну професію, яка зобов’язує його аж до смерті. Після складення довічної професії відповідно приготовлений чернець сам оберігає своє серце, поглиблює молитовний зв’язок з Богом і виконує Його волю, а настоятель монастиря є для ченця співбратом – помічником на шляху до Царства Небесного.