Вівторок, 2017-11-28    9:05:12 UTC+1    Новини

Împletirea istoriei Ordinului Sfântului Vasile cel Mare cu cea a Bisericii Române Unită cu Roma, Greco-Catolică reflectată în Simpozionul omagial dedicat Anului Jubiliar Bazilian la Cluj.

Simpozionul omagial Ordinul Sfântului Vasile cel Mare (OSBM) în Biserica Română Unită cu Roma, Greco-Catolică, eveniment spiritual de mare amploare, atât prin participarea numeroasă, cât și prin eminentele personalități prezente, s-a desfășurat sâmbătă, 18 noiembrie 2017, în Catedrala greco-catolică în construcție din Piața Cipariu, Cluj-Napoca dedicată Martirilor și Mărturisitorilor sec. al XX-lea. Inițiator și coordonator al programului, a fost pr. protoegumen Ioan Laurian Daboc și călugării OSBM. Alături de părinții și frații bazilieni, organizatori ai manifestării au fost Episcopia Română Unită cu Roma, Greco-Catolică, de Cluj-Gherla și Facultatea de Istorie și Filosofie a Universității Babeș Bolyai, Cluj-Napoca.

A răspuns invitației de a lua parte al momentele de rugăciune și evocare, Excelența Sa Miguel Maury Buendía, Nunțiul Apostolic în România și Republica Moldova, alături de care s-a aflat PS Virgil Bercea, Episcop de Oradea și, în calitate de gazdă a manifestării, PS Florentin Crihălmeanu, Episcop de Cluj-Gherla. Un mesaj de salut din partea Curiei Generale OSBM de la Roma, a pr. protoarhimandrit Genesiu, Superiorul general al Ordinului, a fost transmis prin pr. consilier Dionisie. În prima parte a programului, s-a celebrat un Parastas de pomenire în capela «Sf. Iosif», pentru toți călugării OSBM, fiind amintite nume de mare răsunet ale unor membri ai acestui Ordin care stau la fundamentul Bisericii Române Unite cu Roma, precum Ierarhii Ioan Giurgiu Patachi, Inocențiu Micu-Klein, Petru Pavel Aron ș.a., sau nume din rândul mărturisitorilor credinței sub regimul comunist, precum Leon Manu, Gheorghe Marina sau Silvestru Augustin Prunduș.

Au urmat două sesiuni de lucrări, în Aula «Cardinal Iuliu Hossu». Mai întâi PS Florentin a făcut o rugăciune introductivă și pr. Laurian a prezentat mai întâi motivul acestei întâlniri, și anume, cei 400 de ani împliniți de la primul Capitul General Bazilian și de la elaborarea primului proiect de statut, regulă sau constituții, care prevede organizarea mănăstirilor Baziliene într-o instituție cu conducere unică centralizată și viața pastorală activă în Biserică. «Această Congregație, mult timp se va numi Ordo Sancti Basilii Magni Ruthenorum, cu sigla OSBM, până în 1932, când numele devine Ordinul Bazilian al Sfântului Jozafat. Prin Protocolul nr. 413/16/I, din mandatul Sfântului Părinte Papa Francisc, se concede un An Jubiliar Bazilian, între 12 noiembrie 2016 și 25 noiembrie 2017. În prezent, Provincia Sfinții Apostoli Petru și Pavel din România face parte din acest Ordin internațional de drept pontifical cu Sediul general la Roma, care are încă 9 Provincii în diferite țări din întreaga lume. În România, Ordinul folosește denumirea tradițională de Ordinul Sfântului Vasile cel Mare, și Părinții sau Călugării Bazilieni, cum au fost cunoscuți în mod tradițional. Cu dragoste și duioșie, primul purpurat al românilor, IPS Iuliu Hossu îl numea Ordinul nostru, adică Ordinul Bisericii noastre». Părintele protoegumen a reamintit că «în acest An Jubiliar, în Provincia din România s-au organizat mai multe evenimente dedicate acestei aniversări cu acordarea binecuvântării apostolice papale și a indulgenței plenare. Au fost momente de har, de rugăciune și de binecuvântare atât pentru călugări cat și pentru credincioși». A fost amintit mai ales momentul din 12 mai 2017, când Excelența Sa Nunțiul Apostolic în România și Republica Moldova a vizitat comunitatea de la Mănăstirea Coborârea Sfântului Spirit din Molișet.

Un cuvânt de salut a adresat Excelența Sa Nunțiul Apostolic, care a subliniat: «Profit de această ocazie, pentru a vă aduce binecuvântarea Sfântului Părinte, Papa Francisc și salutările sale cordiale, pe care mi-a cerut să le transmit tuturor bărbaților și femeilor de bunăvoință care sunt în România».

Cuvântul introductiv și totodată prima prezentare, a fost susținută de Episcopul de Cluj-Gherla. Parcurgând drumul prin timp al Ordinului Sf. Vasile cel Mare, Preasfinția Sa Florentin a arătat că istoria acestui Ordin s-a identificat, pe lungi perioade de timp cu istoria Bisericii Greco-Catolice. «Vrednicii călugări bazilieni s-au aflat, atât la cârma Bisericii Unite, vreme de cinci decenii în tronurile arhierești, precum și în amvoanele bisericilor parohiale, la catedrele școlilor ca dascăli și autori de manuale, sau alături de cei bolnavi, săraci și părăsiți. Deopotrivă zeloși în a predica, a învăța, sau a conduce poporul lui Dumnezeu pe calea mântuirii, ei au rămas fideli, de-a lungul a mai bine de trei secole, învățăturilor și regulilor marelui ascet și reformator al monahismului oriental, fondatorul primelor instituții de caritate, ajuns Arhiereu al Cesareei din Provincia Capadocia și rămas în patristica creștină cu supranumele de «Cel Mare»».

Un moment important al împletirii istoriei OSBM cu cea a Eparhiei greco-catolice de Cluj-Gherla a fost în anul 1936, când, «în virtutea bunelor relații pe care Arhiereul Iuliu Hossu le avea cu superiorii OSBM, oferă în administrare călugărilor bazilieni Mănăstirea Nicula, numind ca egumen pe cuv. pr. Leon Manu. Astfel, prin Pastorala din 15 august 1936, citită în fața mulțimilor adunate la tradiționalul pelerinaj, eminentul Arhiereu spunea: «Gândul nostru s-a îndreptat spre Familia Sfântului Vasile cel Mare, pe care dintru începutul păstoririi am îmbrățișat-o cu toată căldura sufletului nostru, și a cărei înălțare am dorit-o din toată inima, cercând a-i întări începuturile redeșteptării sale românești… De atunci i-am urmărit cu drag, pașii plini de binecuvântată lucrare și m-am bucurat din tot sufletul de progresul statornic ce l’a realizat»» – a citat Preasfinția Sa cuvintele care reflectă adânca prețuire a marelui Arhiereu român.

Au urmat conferințele anunțate, cu teme din istoria OSBM, susținute de distinși profesori de la Facultatea de Istorie și Filosofie a Universității clujene Babes Bolyai, începând cu Decanul acestei facultăți, prof. univ. dr. Ovidiu Ghitta, care a prezentat tema: Ordinul bazilian și unirea bisericească din Europa Centrala (secolul al XVII-lea). În partea doua a prezentării istoria a făcut loc memoriei. Profesorul și-a amintit locurile copilăriei sale, în loc. Bixad. "Când m-am născut eu, Ordinul fusese scos în afara legii, din 1948, nu mai era acolo. Călugării fuseseră alungați, închiși, dar rămăsese amintirea lor. Fiind elev, am văzut în fiecare zi ieșind în pauze dealul cu Mănăstirea Bixadului. Mănăstirea era închisă, dar era un loc despre care continuau să circule legende, povești. Spuneam că bazilienii sunt o comunitate de rugăciune și de muncă. Ei bine, primele povești despre călugării de la Bixad le-am auzit de la cei care au învățat meserie la mănăstire. Mi-am dat seama, din poveștile lor, cât de profund era înfiptă mănăstirea în comunitatea aceea. Am cunoscut oameni care au învățat tâmplărie, grădinărit, arta tiparului, legătorie de carte pe lângă călugării de la Bixad și cu toții vorbeau cu venerație despre părinții de acolo. (…) Am văzut, ani de ani, la Bixad, pelerinajele organizate pe Sfântă Maria Mare, am văzut mulțimile care veneau din diferite locuri ale județului și dincolo de hotarele județului, încolonate, cu prapori in frunte, cântând imnurile mariane, chiar dacă nu mai mergeau la mănăstire, ci mergeau doar la biserica parohială din Bixad. Am fost să văd mănăstirea, ultima dată în urmă cu trei ani, și am fost întristat de ceea ce am văzut, de imaginea fostelor chilii ale călugărilor, o clădire încovoiată de acoperișul care stă să se prăbușească, o clădire căreia îi lipseau ferestrele și m-am întrebat: oare cei care au în sarcină conservarea patrimoniului material al acestui popor, ce fac? Astăzi, la Bixad, sunt călugări, oameni care se roagă, este o comunitate de rugăciune acolo. Dar nu mai este comunitatea aceea, de rugăciune și de muncă, a călugărilor bazilieni. "

În continuare, din alte perspective istorice au cuvântat, conf. univ. dr. Greta Monica Miron, pe tema: Din istoria elitei greco-catolice transilvănene: bazilienii secolului al XVIII-lea; Asist. Univ. Dr. Lucian Turcu, despre Tentative de organizare a Ordinului Bazilian în Biserica Greco-Catolică românească (a doua jumătate a secolului al XIX-lea – începutul secolului XX). Mai apoi avocatul dr. Ionuț Vida-Simiti a venit mai aproape în timp, arătând Rolul Ordinului Sfântului Vasile cel Mare în Biserica Română Unită în timpul regimului comunist. Este avocatul care a susținut vehement și în numele adevărului, pe pr. protoegumen și frații bazilieni în încercarea, nereușită până în prezent – fiindcă, încă Biserica și societatea românească traversează vremuri tulburi -, de a-și recupera vechea Mănăstire de la Bixad. Dar, încurajarea lui Dumnezeu pentru acest Ordin este faptul că Icoana Preasfintei Fecioare Maria de la Bixad, cea care a generat marile pelerinaje acolo, a fost recuperată, semn de ocrotire maternă a Maicii Sfinte, de binecuvântare cerească peste rănile încă dureroase ale unor suferințe de nedescris din timpul prigoanei comuniste, pe care cu înfiorare dr. Vida-Simiti a încercat să le exprime în cuvinte. A fost subliniată, nu doar intensitatea suferinței, ci și dârzenia și puterea de nezdruncinat a credinței celor ce au biruit în spirit, deși, în logica lumii, erau înfrânți, închiși, torturați, alungați, lipsiți de cele necesare vieții. Dar ei au primit de la Isus cununa!

Un moment inedit spre finalul manifestării a fost prezentarea unei cărți de către decanul Ovidiu Ghitta, o carte-document despre un preot mărturisitor: «Persecuție și rezistență – Vasile Cesereanu, un preot greco-catolic în Dosarele de urmărire de către Securitate», ediție apărută la Editura Galaxia Gutenberg și îngrijită de scriitoarea Ruxandra Cesereanu, prof. universitar în cadrul UBB. În încheiere, pr. protoegumen Laurian a mulțumit tuturor participanților și a oferit câteva semne de apreciere și amintire conferențiarilor și Ierarhilor, în primul rând câte o medalie care a fost emisă pentru Anul Jubiliar de către Curia Generală OSBM. Între aceste daruri s-a aflat o copie a Icoanei Maicii Sfinte de la Bixad și un volum istoric și biografic despre Episcopii Eparhiei de Cluj-Gherla coordonat de PS Florentin. În numele Sfântului Părinte, Excelența Sa Miguel Maury Buendía a dat tuturor celor prezenți o binecuvântare, după care i s-a oferit darul pregătit, împreună cu un buchet de flori și urarea de "La mulți ani! " la aniversarea zilei de naștere (în 19 noiembrie) – moment întâmpinat cu aplauze și cântarea de "Mulți ani trăiască! " intonată cu bucurie de întreaga asistență.

PS Florentin a încheiat, mulțumind cu căldură părinților și fraților bazilieni care au făcut posibilă prezența reprezentantului Sfântului Părinte în mijlocul credincioșilor clujeni, în noua Catedrală, în care s-a scris și prin acest eveniment o nouă pagină de luminoasă istorie a Bisericii Române Unită cu Roma și a Ordinului Bazilian.

*   *   *

Тісний зв’язок історії Чину Святого Василія Великого та Румунської Греко-Католицької Церкви, з’єднаної з Римом, був предметом осмислення під час Симпозіуму в м. Клужі, Румунія, присвяченому відзначенню ювілейного року Василіянського Чину.

Цей Симпозіум під назвою «Чин Святого Василія Великі (ЧСВВ) в Румунській Греко-Католицькій Церкві, з’єднаній з Римом», який став великомасштабною духовною подією як завдяки великій кількості учасників, так і завдяки присутності визначних особистостей, відбувся у суботу 18 листопада 2017 року в греко-католицькому катедральному соборі, який перебуває в стадії будівництва, на площі Тимотея Чипаріу, Клуж-Напока, присвяченому Мученикам та Ісповідникам ХХ ст. Ініціатором та координатором програми був о. протоігумен Йоан Лауріан Дабок та ченці ЧСВВ. Співорганізаторами заходу, разом з отцями і братами василіянами, були Румунська греко-католицька єпархія з’єднана з Римом Клуж-Герли та факультет історії та філософії Університету Бабеша-Бойяї (УББ) у Клуж-Напоці.

На запрошення взяти участь в молитві та поминанні відповіли Його Високопреосвященство Мігель Маурі Буендіа, Апостольський нунцій в Румунії та Молдові, разом з яким були Преосвященний Вірджіл Берчя, єпископ греко-католицької єпархії Ораді та, в якості господаря заходу, Преосвященний Флорентин Крігалмеану, єпископ Клуж-Герли. Привітання від Генеральної управи ЧСВВ у Римі Головний настоятель о. Протоархимандрит Ґенезій Віомар передав через свого радника о. Діонисія Заведюка. У першій частині програми в каплиці святого Йосифа була відслужена поминальна Панахида за всіх монахів василіян, під час якої було, зокрема, згадано імена таких визначних членів Чину, які були основою Румунської Церкви, з’єднаної з Римом, як єпископи Іоан Георгій Патакі, Інокентій Міку-Кляйн, Петро Павло Арон та інші, а також імена таких свідків віри в часах комуністичного режиму, як Леон Ману, Георгій Маріна та Сильвестр Августин Прундуш.

Після цього відбулися дві робочих сесії в залі Кардинала Юліу Госсу. Преосвященний Флорентин розпочав сесію вступною молитвою, а після цього о. Йоан Лауріан представив причину цієї зустрічі, а саме відзначення 400-річчя від першої генеральної капітули Василіянського Чину і підготовки першого проекту статуту (правил або конституцій), який встановлює об’єднання василіянських монастирів в інституцію з єдиним централізованим керівництвом та їх активне душпастирське життя в Церкві. «Це Згромадження довгий час мало назву Чин Святого Василія Великого, із абревіатурою ЧСВВ, до 1932 року, коли назва була змінена на Василіянський Чин Святого Йосафата. Декретом Святішого Отця Папи Франциска, Прот. 413/16 / I, Василіянському Чинові був наданий ювілейний рік від 12 листопада 2016 р. до 25 листопада 2017 р. На даний час Провінція Святих Петра і Павла в Румунії є частиною цього міжнародного Чину папського права з Головним осідком у Римі, який має ще 9 Провінцій в різних країнах світу. В Румунії Чин продовжує використовувати традиційну назву Чину Святого Василія Великого, і отців називають монахами василіянами, так, як і раніше. З любов’ю і ніжністю перший румунський кардинал Його Блаженство Юліу Госсу називав його «наш Чин», тобто Чин нашої Церкви». Отець Протоігумен нагадав, що «в цьому ювілейному році у Провінції в Румунії були організовані кілька заходів, присвячених цій річниці, з наданням папського апостольського благословення та повного відпусту. Були це моменти благодаті, молитви і благословення як для ченців, так і для вірних». Було відзначено, зокрема, святкування 12 травня 2017 року, коли Його Високопреосвященство Апостольський нунцій в Румунії та Молдові відвідав спільноту монастиря Зіслання Святого Духа в Молішеті.

З вітальним словом до учасників Симпозіуму звернувся Його Високопреосвященство Апостольський нунцій, який сказав: «Я хочу скористатися цією можливістю, щоб передати вам благословення Святішого Отця, Папи Франциска, і його сердечне привітання, яке він попросив мене передати всім чоловікам і жінкам доброї волі в Румунії».

Вступне слово та першу доповідь мав єпископ Клуж-Герли. Представивши історичний шлях Чину Святого Василія Великого, Преосвященний Флорентин сказав, що історія цього Чину ототожнювалася, протягом тривалого періоду часу, з історією Греко-Католицької Церкви. «Достойні ченці василіяни були як у проводі З’єднаної Церкви, протягом п’яти десятиліть на престолі Архиєпархії, так і на амвонах парафіяльних церков, на шкільних кафедрах як вчителі й автори підручників або з хворими, бідними й опущеними. Настільки ж ревними були й у проповідуванні, навчанні або у проводі Божого народу на дорозі спасіння, вони залишалися вірними протягом більше трьох століть навчанню і правилам великого аскета і реформатора східного монашества, засновника перших благодійних установ, який став єпископом Кесарії в провінції Кападокії і залишився у християнській патристиці під прізвиськом «Великий»».

Важлива подія у спільній історії Василіянського Чину та Греко-католицької єпархії Клуж-Герли сталася в 1936 році, коли «внаслідок добрих відносин, які єпископ Юліу Госсу мав із настоятелями ЧСВВ, він пропонує ченцям василіянам адміністрацію монастиря Нікула, призначаючи його ігуменом преп. о. Леона Ману. Таким чином, у пастирському листі від 15 серпня 1936 року, який був зачитаний перед численною громадою, що зібралася під час традиційного паломництва, високопреосвященний єпископ сказав: «Наша думка звернулася до Родини Святого Василія Великого, яку від самого початку пастирського служіння я огорнув душевним теплом і піднесення якої я бажав з усієї душі, намагаючись підтримати початок її румунського відродження... З тих пір я спостерігав з любов’ю за їх кроками, сповненими благословенної праці, і я радів сталим поступом, який вони здійснювали...»», – навів Його Преосвященство ці слова, які відображають глибоку вдячність великого румунського єпископа.

Після цього були представлені доповіді на теми, пов’язані з історією ЧСВВ, які виголосили видатні викладачі факультету історії та філософії Клузького університету Бабеша-Бойяї, починаючи від декана цього факультету, проф. д-ра п. Овідіу Ґітти, який представив тему про Василіянський Чин і церковне з’єднання в Центральній Європі (XVIІ ст.). У другій частині презентації історія поступилася місцем пам’яті. Професор згадав місця свого дитинства, у місцевосці Біксад. «Коли я народився, Чин був поза законом, від 1948 року його більше не було. Ченці були вигнані, ув’язнені, але пам’ять залишилася. Будучи школярем, я бачив кожен день під час перерви монастирський пагорб у Біксаді. Монастир був закритий, але це було місце, про яке продовжували передаватися легенди, оповідання. Я казав, що василіяни – спільнота молитви та праці. І так, перші історії про монахів з Біксада я почув від тих, хто навчався ремеслу в монастирі. Я зрозумів з їхніх оповідань, який глибокий вплив мав монастир на цю громаду. Я знаю людей, які навчилися теслярської роботи, садівництва, мистецтва друку, палітурного переплету від монахів з Біксада, і всі говорили з благоговінням про тамтешніх отців. (...) я бачив протягом багатьох років у Біксаді паломницькі свята, організовані на честь Пречистої Діви Марії, я бачив юрби, що йшли з різних місць округу та з-за меж округу, у колонах, з прапорами попереду, співаючи марійські пісні, навіть якщо вони не йшли до монастиря [, який у той час був зачинений і паломництва до монастирської церкви заборонені – прим. перекладача], а тільки до парафіяльної церкви в Біксад.

Я бачив монастир останній раз три роки тому і я був засмучений тим, що бачив: вигляд колишніх камер ченців, будівлю із погнутим дахом, що руйнується, будинок без вікон, і мені цікаво, чи є ті, хто відповідає за збереження матеріальної спадщини цього народу, що вони роблять? Сьогодні в Біксаді є ченці, моляться люди, там є спільнота молитви. Але це вже не спільнота молитви і праці ченців василіян».

Продовженням, з іншої історичної перспективи, була доповідь доц. д-р п. Грети Моніки Мирон на тему: З історії трансільванської греко-католицької еліти: василіяни XVIІІ ст. Асист. д-р Луціян Турку мав доповідь на тему: Спроби організувати Василіянський Чин в Румунській Греко-Католицькій Церкві (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Після цього адвокат д-р Йонуц Віда-Сіміті вийшов ближче до слухачів, показуючи роль Чину Святого Василія Великого в Румунській Церкві, з’єднаній з Римом, в часи комуністичного режиму. Це юрист, який серйозно і в ім’я правди робить спроби, разом з Протоігуменом ченців василіян, до сих пір безуспішні – тому що до сих пір Румунська Церква і суспільство переживають неспокійні часи – повернути давній монастир Біксад.

Але Божа підтримка цього Чину полягає в тому, що ікона Пресвятої Діви Марії з Біксаду, яка збирала там великі паломництва, була йому повернена, як знак материнської опіки святої Матері та небесного благословення над все ще болісними травмами невимовних страждань під час комуністичного переслідування, які д-р Віда-Сіміті намагався висловити словами. Було підкреслено не тільки інтенсивність страждань, але також впевненість і непохитність у вірі тих, які перемогли в дусі, хоч, за логікою світу, вони були розбиті, ув’язнені, катовані, вигнані, позбавлені засобів для життя. Але вони одержали вінець від Ісуса!

Особливим моментом під час Симпозіуму стала презентація книги декана Овідіу Ґітти, документального видання про священика ісповідника віри: «Переслідування і опір – Васіле Чезеряну, греко-католицький священик у Досьє стеження за ним Органів Безпеки» – видання, опубліковане видавництвом Galaxia Gutenberg при участі письменниці Руксандри Чезеряну, проф. Клузького університету. Після цього о. Протоігумен Йоан подякував усім учасникам і вручив на знак пам’яті і вдячності ієрархам та доповідачам Симпозіуму медалі, які випустила з нагоди ювілейного року Генеральна управа Василіянського Чину, а також подарунки, серед яких – копію ікони Матері Божої з Біксада та історично-біографічний збірник про єпископів єпархії Клуж-Герли, якої правлячим єпископом є Преосвященний Флорентин. Від імені Святішого Отця Його Високопреосвященство Мігель Маурі Буендіа уділив усім присутнім благословення, після чого йому було вручено подарунок та букет квітів із побажанням «Многих літ! » до Дня ​​народження (19 листопада) у супроводі аплодисментів та співу «многоліття» у радісному виконанні всіх учасників.

Преосвященний Флорентин тепло подякував отцям і братам василіянам, які вчинили можливою присутність представника Святішого Отця серед віруючих в Клужі в новому катедральному соборі, в якому цією подією записалася нова сторінка спільної світлої історії Румунської Церкви, з’єднаної з Римом, та Василіянського Чину.

Джерело: стаття із сайту єпархії Клуж-Герли www.eparhiaclujgherla.ro
Переклад на українську мову редакції сайту osbm.info

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *