Неділя, 2017-11-05    15:45:52 UTC+1    Статті

У черговому випуску газети «Нова Зоря» Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ № 41 (1187) від 2 листопада 2017 року вступна стаття в авторській колонці Слово редактора була присвячена особі о. Єремії Ломницького, ЧСВВ, визначного місіонера й проповідника, першого ректора Станіславівської (тепер Івано-Франківської) духовної семінарії, співзасновника Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. На даний час триває беатифікаційний процес цього ієромонаха-василіянина.

Автор статті – головний редактор цього українського греко-католицького часопису о. Йосафат Бойко, Згромадження Воплоченого Слова.

Нижче подаємо цю статтю повністю, авторський текст збережено [у квадратних дужках – примітки редакції сайту osbm.info].

Хто такий отець Єремія Ломницький?

Протягом 27-28 жовтня у стінах Івано-Франківської духовної Семінарії ім. Святого Священномученика Йосафата проходила IV Міжсемінарійна науково-практична конференція на тему «Отець Єремія Ломницький та шлях до святості Станіславівських новомучеників». [Див. розповідь про цю конференцію на нашому сайті.] Такі імена наших душпастирів, як о. Єремія Ломницький, Блаженномученики Григорій Хомишин, Симеон Лукач та Іван Слезюк, які своїм життям засвідчили вірність Христові і Його Церкві, повинні жити в серцях і в пам’яті вірних нашої Архієпархії та надихати до гідного християнського життя. Якщо про блаженномучеників ми вже неодноразово читали, то особа о. Єремії не є назагал дуже відомою. Але вже довший час в нашій архієпархії ми молимося за його прославу, тобто про зарахування його до лику святих, оскільки він був першим ректором нашої Духовної Семінарії, 110-ліття заснування якої відзначаємо в цьому році.

Про нього висловилася свого часу Блаженна Йосафата Гордашевська, перша Сестра Служебниця, Співзасновниця Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії: «Знав Господь Бог потребу свого народу і вибрав одного чоловіка, котрий не боявся трудностей, не жалував праці і пожертвовання для слави Божої, котрий з великою надією на поміч Божу взявся до діла, і в своїх стараннях не спочив доти, доки не допровадив діла до кінця. Був се отець Єремія Ломницький – місіонер, василіянин».

Згадана конференція проходила у стінах того самого духовного навчального закладу, першим ректором якого був саме отець Єремія, хоч і знаходиться на даний час не в тому самому місці. Тому сьогодні хочемо коротко пригадати головні віхи життя одного священика, монаха, який своїм життям служив Богові, Церкві й ближнім і зумів багато чого корисного залишити нам.

Що варто знати про цю непересічну особистість?

Він народився 8 лютого 1860 року в селі Кавське на Львівщині, біля Дрогобича. Був найстаршим сином у священичій родині о. Михайла Ломницького та Марії з роду Гащиць. На хрещенні дістав ім’я Іван на честь св. Івана Золотоустого. В родині було шестеро дітей, серед яких 4 сини стали священиками. В роках 1870—1876 роках навчався у Львівській академічній та Дрогобицькій гімназіях. Відтак своє навчання продовжував у вчительській семінарії м. Львова, після закінчення якої працював на посаді вчителя до 1882 року.

Відвідавши василіанський монастир у Добромилі, відкрив у собі покликання до монашого життя і вирішив вступити на шлях особливого служіння Богові. У вересні 1882 року вступив до новіціату отців Василіян і прийняв чернече ім’я Єремія.

У січні 1886 року прийняв таїнство Священства з рук єпископа Перемиського Івана Ступницького. У травні 1887 року у Добромильському монастирі склав вічні обіти. З 1889 по 1891 роки продовжував навчання у Краківській єзуїтській колегії, отримавши науковий ступінь з морального богослов’я. Після повернення з Кракова, виконував обов’язки вчителя української мови та історії для молодих монахів у Добромилі, в інші часи провадив школи у Лаврові та в Бучачі.

Був відомим проповідником, маючи для цього особливий дар від Господа. Вже у 1889 році разом з іншими священиками провели першу народну місію в Галичині в місті Городку над Дністром. Він був доступним для простих вірних, глибокі речі передавав простими словами і за своє життя провів понад 50 місій.

Був співредактором молитовника для молоді «Гостинець», [сукупний]тираж якого – понад 190 тисяч примірників, а також отець дописував у часописах «Богословський вісник» і «Місіонар».

В часі народних місій, у травні 1891 року, в с. Жужель Перемиської Єпархії до о. Єремії кілька дівчат звернулися до нього за порадою і допомогою, щоб вступити до монастиря. Саме це прохання дівчат стало висхідною точкою та натхненням для заснування першого в Галичині жіночого Згромадження [в УГКЦ, на відміну від існуючих тоді незалежних один від одного монастирів Сестер-Василіянок,]– Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, які мали місію виховання діточок у парафіях міст і сіл. Отець Єремія був їхнім проповідником і керівником, духовним отцем та опікуном, сестри Йому щиро довіряли і Він був для них великим авторитетом. Сестри утримували дитячі притулки та займалися вихованням дітей. Як натхненник ідеї заснування, він запропонував місцевому парохові о. Кирилові Селецькому, щоб той офіційно підтримав таке заснування. 28 серпня 1892 року згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії було засноване, а першою Сестрою Служебницею стала Йосафата Михайлина Гордашевська (нині Блаженна).

З 1904 по 1908 рік за дорученням Митрополита Андрея Шептицького, о. Єремія здійснив декілька поїздок до Росії, ставлячи перед собою особливу мету – привернути увагу російського уряду до становища УГКЦ на Холмщині і Підляшші та у Росії, а також від імені Митрополита побачити становище місцевих греко-католиків. Він відвідав Петербург, Москву, Смоленськ, Саратов та Симбірськ.

З 1907 по 1915 рік був ректором Станіславівської греко-католицької духовної семінарії. Викладав пасторальне богослов’я, риторику, гомілетику, катехитику та методологію. Студенти його шанували і любили. Цей заклад був відкритий тодішнім єпископом, нині Блаженномучеником, Владикою Григорієм Хомишиним і містився на вулиці Липовій (нині вул. Шевченка,11), де сьогодні знаходиться Католицька Школа Св. Василія Великого. Як духовний батько семінарії, завжди цікавився справами та навчанням своїх вихованців, щотижня мав окрему конференцію, що стосувалася семінарійного життя і мети майбутнього священичого покликання. Отець Єремія був дуже освіченим священиком-монахом.

24 січня 1915 році у Станіславові отець-ректор був заарештований російськими військами та 5 лютого вивезений на заслання в м. Симбірськ (нині Ульяновськ). Він мав можливість виїхати до Відня, але залишився, щоб «опікуватися сестрами та боронити їх перед солдатами», бо в той час російські війська наступили на наші землі, які належали тоді Австро-Угорщині.

Помер на засланні 3 липня 1916 року, на 56-му році життя, 34-му чернечого покликання та 30-му священства, прийнявши перед смертю святі таїнства Покаяння, Євхаристії та Єлеопомазання. 5 квітня 2009 р. у катедральному соборі Воскресіння Христового м. Івано-Франківська відкрито беатифікаційний процес Слуги Божого о. Єремії Ломницького, ЧСВВ.

Тому, дорогі наші читачі, пізнаючи життя ще одного священика – о. Єремії Ломницького та його жертовне служіння для розвитку Церкви, держави і для спасіння душ, просимо Вас молитися за прославу о. Єремії та за всіх священиків, монахів і монахинь, братів семінаристів – майбутніх священиків, щоб ми так само гідно і віддано жили й служили для Господа та для ближніх.

о. Йосафат Бойко, ВС
головний редактор
Оригінал можна переглянути за цим посиланням

*   *   *

Молитва за прославу слуги Божого о. Єремії Ломницького

О мій Боже!

З глибини моєї душі віддаю поклін Твоїй безмежній Величі. Дякую Тобі за ласки і дари, що ними Ти наділив Твого вірного Слугу отця Єремію Ломницького, Співзасновника Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, який віддав своє життя як свідчення віри задля єдності Святої Церкви.

Прошу Тебе: прослав його славою святих Твоїх та уділи мені в Своєму Батьківському милосерді ласку, про яку Тебе покірно молю ... через його заступництво. Амінь.

Отче наш...
Богородице Діво...

*   *   *

Ще раніше на сторінках газети «Нова Зоря» високопреосвященний владика Володимир Війтишин, архиєпископ і митрополит Івано-Франківський, та о. Йосафат Бойко, головний редактор, звернулися до вірних і духовенства Івано-Франківської митрополії УГКЦ із запрошенням передплатити цю християнську газету на наступний рік.

Нагадуючи, що наступний 2018 рік проголошений Всеукраїнською радою Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) Роком Божого Слова в Україні і що саме в цей рік відзначатимемо 1030 років від дня Хрещення України, автори Звернення нагадують, що рисою християнської ідентичності, яку ми отримуємо завдяки прийнятій з проповіді Євангелія вірі в Христа-Господа, є свідчення цієї віри перед іншими, щоб вони, «бачачи наші добрі вчинки, прославляли нашого Отця, що на небі (пор. Мт 5, 16)».

«Утверджуватися у цій вірі нам допомагають численні засоби, – цитуємо далі слова Звернення, – серед яких різні книги, газети, радіо і телепрограми, і, по-особливому, наш архієпархіальний християнський часопис «Нова Зоря», який щотижня прагне потрапити до ваших домівок. Дякуємо всім свідомим і люблячим Церкву, священикам і братам та сестрам мирянам, які дбають про те, щоб часопис потрапив до ваших рук. Ми стараємося через сторінки «Нової Зорі» звіщати слово Боже, бо це прямий обов’язок тих, хто були послані Церквою на проповідь.  Наш часопис має таке непросте, але конче необхідне, завдання в сучасному світі – звіщати слово Боже, бути духовним провідником та «зорею», яка просвітлює дорогу, просвітлює правди віри, пояснює Об’явлення Боже та ділиться з життям нашої Церкви.

Тому, дорогі наші священнослужителі та вірні брати і сестри, нагадуємо Вам, що час передплатити наш часопис на 2018 рік вже настав і просимо ласкаво кожного з Вас продовжувати передплачувати наш часопис, поширювати його і доносити слово Боже, слово Церкви і слово наших Пастирів до кожної нашої оселі нашої Митрополії. Усвідомлюємо, що економічна ситуація у наших родинах не найкраща, але ваша пожертва та ваша молитва є запорукою життя нашого часопису та великою допомогою у поширенні християнських цінностей серед нашого народу в такі непрості часи. Дякуємо Вам за те, що Ви є з нами», – закінчують словами вдячності автори цього Звернення, опублікованому в газеті «Нова Зоря», № 39 (1185) від 19 жовтня 2017 року, та на офіційному сайті Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.

На закінчення додамо, що також в інших єпархіях та екзархатах УГКЦ в Україні існують періодичні видання, які варто передплачувати та читати, будуючи й поглиблюючи свою віру та даючи своїм життям свідчення про любов до нас Пресвятої Тройці, єдиного істинного Бога.

Заслуговують на увагу і періодичні видання Василіянського Чину в Україні: християнський часопис «Місіонар», який можна передплатити й отримувати поштою, та часопис «Господь і я» студентів Василіянського інституту філософсько-богословських студій у Брюховичах, який розповсюджується при василіянських монастирях.

 

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *