Вівторок, 2017-09-05    9:17:12 UTC+2    Новини

1-2 вересня 2017 року в осідку Василіянської Провінції Святого Миколая в Україні, який розташований у с. Малому Березному (Великоберезнянський р-н., Закарпатська обл.), відбулася зустріч монашества Мукачівської греко-католицької єпархії на чолі з єпископом цієї єпархії Кир Міланом Шашіком, СМ.

Цьогорічна зустріч монашества, яку організували отці василіяни спільно із синкелом у справах монашества Мукачівської єпархії, була присвячена відзначенню 400-літнього ювілею Василіянського Чину Святого Йосафата.

На чолі з єпископом Мукачівським Кир Міланом в цій зустрічі взяли участь: отці василіяни Провінції Святого Миколая в Україні з протоігуменом о. Андрієм Белеканичем; отці Згромадження Воплоченого Слова з протоігуменом о. Теодором Мацапулою, який теж є синкелом у справах монашества Мукачівської греко-католицької єпархії, а також сестри-монахині цього Згромадження; ієромонах Макарій Медвідь, секретар Мукачівської греко-католицької єпархії; ченці Чину Братів Менших (францисканці); представники Згромадження Пресвятої Родини з Джублика о. Теодор Станинець та брат і сестри-монахині цього Згромадження; представники Згромадження Отців Редемптористів; сестри Чину Святого Василія Великого; сестри Згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії; сестри Згромадження Марії Ранішньої Зорі.

Зустріч розпочалася 1 вересня спільною Вечірнею, яку відслужив намісник Малоберезнянського монастиря о. Михаїл Станко, ЧСВВ.

Опісля у монастирській каплиці відбулася духовна призадума, яку провів о. Даниїл Дербаль, ЧСВВ, з Боронявського монастиря. У своїй духовній конференції о. Даниїл пригадав основи чернечого життя і подвигу згідно із повчаннями святого Василія Великого.

Після призадуми ченці й черниці разом із владикою Міланом мали можливість поспілкуватися за вечерею та після неї.

*   *   *

Наступний день, 2 вересня, розпочався спільною Утренею.

Після сніданку в монастирському конференц-залі були представлені дві доповіді.

Першу виголосив о. Павло Кречун, ЧСВВ, провінційний вікарій та настоятель Імстичівського монастиря, про святого священномученика Йосафата. У своїй доповіді о. Павло представив основні періоди життя св. Йосафата та його приклад служіння Богові, з якого можуть для себе багато почерпнути богопосвячені особи.

Другу виголосив п. Володимир Мороз, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету, на тему: «Реформи митрополита Й. В. Рутського та їх рецепція в Мукачівській єпархії: від прийняття унійної ідеї до створення василіянської Провінції».

Головними думками доповіді п. Володимира, яку він підготував на основі автентичних (старословʼянських та латинських) джерел ХVII- ХVIII століть, були наступні.

Реформи започатковані і проведені митрополитом Й. В. Рутським не були обмежені лише територією його митрополичої юрисдикції і часом його життя. Вони мали масштабніший характер: задали поштовх для розвитку зʼєдиненого монашества на століття вперед. Практично одразу ними зацікавилося монашество Мукачівської єпархії, яке засвоїло їх головні ідеї, пристосувало їх до місцевих обставин і, кероване цим прикладом реформ, як і монашество Київської митрополії, – обʼєдналося в Провінцію Святого Миколая.

Поширенню знання про ці реформи сприяло постійне спілкування східного монашества і єпископів по обидва боки Карпат.

Окремо акцентовано, що засвоєння прикладу реформ митрополита Й. В. Рутського сприяло розвитку Мукачівської єпархії, її збереженню і зʼєднанню з Апостольським Престолом.

Після перерви п. В. Мороз провів презентацію своєї історичної праці про Боронявський монастир Отців Василіян, яка нещодавно вийшла друком: «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох».

У цій презентації п. Володимир підкреслив той історичний досвід, який показує, що коли Церква є зі своїм народом, то вона може вистояти будь-які кризи і тиск іззовні.

*   *   *

В наступній частині зустрічі слово до присутніх мав синкел єпархії у справах монашества о. Теодор, який наголосив на двох пунктах, котрі в найближчому часі слід зреалізувати і які би посприяли кращому спілкуванню та співпраці місцевого монашества:
— по-перше, планується видати Каталог усіх чернечих спільнот, які діють в Мукачівській греко-католицькій єпархії;
— по-друге, в Єпархії планується утворити Комісію, до якої би входили представники всіх чернечих спільнот, що діють на її території.

Важливість реалізації вищезгаданих справ підкреслив теж владика Мілан, наголосивши, що будь-яка монаша спільнота діє не тільки для свого розвитку, а для добра Церкви, частиною якої вона являється. Тому, щоб краще сповнювати своє служіння на добро Церкви, необхідно, аби усі чернечі спільноти в Єпархії здійснювали це у співпраці між собою та з місцевим ієрархом.

Владика Мілан теж наголосив, що цьогорічна зустріч монашества Єпархії присвячена ювілеєві 400-ліття Василіянського Чину Святого Йосафата, аби підкреслити ту важливу роль, яку відіграли Отці Василіяни в Мукачівській греко-католицькій єпархії, а також для того, щоб вони надалі якнайкраще здійснювали своє служіння в цій Єпархії.

*   *   *

Після конференцій та тематичних презентацій учасники взяли участь в Архиєрейській Божественній Літургії, яку очолив владика Мілан у співслужінні з ієромонахами та за участю ченців і черниць, під спів ченців-студентів Василіянського інституту філософсько-богословських студій ім. митр. Й. В. Рутського (Львів-Брюховичі).

У своїй проповіді владика Мілан звернув увагу на те, що богопосвячені особи покликані завжди «віддавати Богові те, що Боже». Цей заклик до представників монаших спільнот Мукачівської єпархії владика висловив, нав’язуючи до слів євангельського читання, в якому розповідається, як фарисеї підступно запитали Ісуса, чи личить давати кесареві данину чи ні. На що Ісус, взявши до рук динарій, відповів: «Віддайте кесареві кесареве, а Богові – що Боже» (Мр. 12,13-17).

Богопосвячені особи покликані до того, – додав єпископ, – щоб дати наступну відповідь Богові: «Ми хочемо, щоб той перший образ, та подоба, на яку ми були сотворені, з любові для любові, була повернута Богові вкінці нашого життя. Тому важливо, щоб ми давали себе формувати на ту подобу, на яку Господь нас хоче мати. Цей процес формування може бути болючим для нас, але ми повинні памʼятати, що це є діло Боже, яке Він робить у співпраці з нами. Цей процес триває все наше життя, але вкінці нас чекає те, про що говорить апостол Павло: «Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не спало – те Бог приготував тим, хто любить Його! » (1 Кор. 2,9).

Отож, у центрі монашого посвячення, – підсумував архиєрей, – стоїть Ісус Христос, в якого ми маємо бути «влюблені» як в нашого Спасителя, який віддав за нас своє життя, який помер на хресті за наші гріхи і який воскрес із мертвих для нашого оправдання. І ми повинні свідчити про це проголошенням Слова і нашим життям. Це свідчення означає, що ми «умираємо для себе, а живемо для Нього», – ось це є зміст чернечого покликання в сучасному світі.

На завершення Літургії протоігумен о. Андрій від імені усієї Провінції Святого Миколая висловив подяку владиці Мілану за участь у цій зустрічі монашества, яка присвячена ювілеєві Василіянського Чину Святого Йосафата, і що таким чином підтримує монашество та заохочує його до щораз кращого служіння.

При цій нагоді о. протоігумен висловив вдячність усім попередникам-василіянам, які передали своїм наступникам віру і красу монашого служіння та залишаються для них у цьому прикладами і заохотою до наслідування.

Після многоліття та подяк владика Мілан уділив усім присутнім ченцям і черницям Апостольське благословення з повним відпустом з нагоди василіянського ювілею.

За інформацією о. Франціска Ониська, ЧСВВ,
Секретаря Провінції Святого Миколая в Україні

Джерело: сайт Провінції Святого Миколая в Україні osbm.org.ua

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *