Вівторок, 2017-07-04    17:25:41 UTC+2    Новини

У першій половині червня 2017 року в Провінції Святих Апостолів Петра і Павла в Румунії відбулися дві події, які заслуговують на увагу: конференція, присвячена Кардиналові Юлію Госсу і о. Леонові Ману, ЧСВВ, яка мала місце 9 червня у с. Беклеан, і відзначення 25-річчя від освячення монастиря в Молішет і першої прощі до нього, яке відбулося 11 червня, в контексті святкування 400-річчя Василіянського Чину.

Нижче подаємо статті про ці визначні для Провінції Чину в Румунії події в оригіналі румунською мовою та їх адаптований український переклад.

Conferința «Icoane Bistrițene – procesul de canonizare a lui Iuliu Hossu și Leon Manu OSBM»

În data de 9 iunie 2017 începând cu orele 16.00, în cadrul parohiei greco-catolice «Sfinții Apostoli Petru și Pavel», din cadrul protopopiatului Beclean, s-a desfășurat conferința: «Icoane Bistrițene – procesul de canonizare a lui Iuliu Hossu și Leon Manu OSBM», avându-i ca invitați pe protoegumenul Ioan Laurian Daboc, Superiorul Provincial al Ordinului Sfântului Vasile cel Mare, pr. dr. Traian-Radu Coste-Deak, Vicar Judecătoresc al Eparhiei de Cluj-Gherla și av. dr. Ionuț Vida-Simiti.

Această conferință, aflată la a doua ediție, face parte dintr-un șir de conferințe propus de Episcopia Română Unită cu Roma, Greco-Catolică de Cluj-Gherla, în asociere cu Ordinul Sfântului Vasile cel Mare, Provincia «Sfinții Apostoli Petru și Pavel», având ca scop promovarea rolului și activității marilor personalități ale Eparhiei de Cluj-Gherla în edificarea Bisericii Române Unite cu Roma și a culturii românești, în primul rând a ilustrului arhipăstor al Eparhiei de Cluj-Gherla, Preasfinția Sa dr. Iuliu Hossu, întâiul Cardinal al românilor și artizan al Marii Uniri de la 1 decembrie 1918, precum și rodnica activitate și mărturie de credință a unor persoane precum ierom. Atanasie Maxim, protoegumenul Ordinului Bazilian din România sau ierom. Leon Iulian Manu, egumenul Mănăstirii Nicula.

Conferința susținută de această dată a căutat să pună în legătură personalitatea ieromonahului Leon Manu OSBM și mărturia sa de credință care stă la baza începerii procesului de beatificare, precum și strânsa colaborare pe care ierom. Leon Manu OSBM a avut-o cu PS Iuliu Hossu în cadrul Eparhiei de Cluj-Gherla. Pr. Felician Neagoș, protopop de Beclean, gazda acestui eveniment, i-a salutat pe invitații și participanții la această conferință, amintind importanța pe care atât PS Iuliu Hossu cât și ierom. Leon Manu OSBM au avut-o în viața Bisericii și în păstorirea credincioșilor, indiferent de provocările pe care istoria și viața le-au adus în fața lor, ei fiind adevărați eroi ai neamului românesc.

Pentru început a luat cuvântul protoegumenul Ioan Laurian Daboc, care a prezentat participanților istoria și activitatea Ordinului Bazilian pe teritoriul Transilvaniei, evocând activitatea pastorală și administrativă a ierom. Leon Manu OSBM, activitate care s-a distins cu precădere în cadrul Eparhiilor de Lugoj, Maramureș și Gherla, pe teritoriul cărora acesta și-a desfășurat munca pastorală și a trăit viața monahală fie la mănăstirea Prislop, fie la cea de la Moisei sau Bixad, și în final la Nicula. Un aspect important pe care pr. Laurian Daboc l-a evidențiat a fost strânsa legătură pe care PS Iuliu Hossu a avut-o prin intermediul ierom. Leon Manu OSBM cu călugării bazilieni, ajungând în cele din urmă să încredințeze spre administrare acestora mănăstirea Nicula, mănăstirea Calvaria-Mănăștur și parohia Bob din centru istoric al Clujului. În final pr. protoegumen Laurian a subliniat faptul că, din toate cele patru mănăstiri istorice care au aparținut Ordinului bazilian și au fost un adevărat centru și focar de credință și spiritualitate greco-catolică, în momentul de față nici una nu a fost retrocedată proprietarilor de drept, adică Ordinului Sfântului Vasile cel Mare.

A urmat prezentarea procesului de beatificare a Servului lui Dumnezeu ierom. Leon Manu OSBM, realizată de către pr. Traian-Radu Coste-Deak, care este postulatorul în faza eparhială pentru această cauză de beatificare și care a făcut cunoscute participanților procedurile canonice necesare, prevăzute de către Congregația pentru Cauzele Sfinților, pentru ridicarea la cinstea altarelor a unui Serv a lui Dumnezeu. Părintele Traian a menționat faptul că acest proces de beatificare a ierom. Leon Manu OSBM, pe bază de martiriu, se află în faza inițială la nivel eparhial, momentan postulatura lucrând la finalizarea biografiei Servului lui Dumnezeu precum și la adunarea tuturor scrierilor și publicațiilor realizate de către Ierom. Leon Manu OSBM, în vederea obținerii acceptului / nulla osta din partea Congregației pentru Cauzele Sfinților. Primirea acestui accept din partea Dicasterului Curiei Romane, menționa pr. Traian, va da posibilitatea postulatorului de a cere Episcopului eparhial competent deschiderea primei Sesiuni a Tribunalului pentru această cauză de beatificare și întocmirea Comisiilor istorice și teologice. Aceste comisii, prin munca de cercetare depusă alături de ceilalți membri ai Tribunalului, conform procedurilor specifice, vor trebui să finalizeze documentul de bază numit Transunto care alături de Copia Pubblica vor fi trimise la Roma pentru începerea fazei romane. În final, părintele Traian a făcut un apel către toți cei prezenți de a transmite cât mai repede postulaturii toate informațiile, scrierile, mărturiile sau obiecte legate de persoana Servului lui Dumnezeu ierom. Leon Manu OSBM, care ar putea ajuta la realizarea și încheierea anchetei în faza eparhială asupra Servului lui Dumnezeu.

La final av. dr. Ionuț Vida-Simiti a încântat auditoriul cu o frumoasă prezentare a rolului pe care ierom. Leon Manu OSBM l-a avut la nivel social și pastoral în cadrul Bisericii Române Unite cu Roma. A subliniat în mod special, relația și activitatea ieromonahului cu episcopatul greco-catolic, mai ales cu Episcopii Iuliu Hossu și Alexandru Rusu, atât în perioada libertății cât și a clandestinității, evocând atitudinea fermă și plină de înțelepciune pe care acest mărturisitor al credinței a avut-o față de prigoana comunistă. Persoana și statutul ierom. Leon Manu OSBM a rămas, așa cum afirma vorbitorul, o icoană pentru societatea și biserica de astăzi, întrucât nu s-a lăsat compromis de idealurile și amenințările regimului politic, dedicându-se până în ultimul moment slujirii Bisericii și a credincioșilor aflați de multe ori în suferință sau dificultate. Alături de alte mari personalități ale Bisericii noastre, ierom. Leon Manu OSBM a rămas un stâlp de rezistență și încurajare în timpurile de încercare ale Bisericii Române Unite cu Roma, iar atitudinea și faptele sale sunt o dovadă vie de credință care nu se pierde în fața niciunei amenințări lumești.

Această conferință s-a bucurat de participarea a numeroși credincioși și preoți prezenți din cadrul protopopiatelor de Beclean, Năsăud, Bistrița, Gherla și Sângeorz Băi, fiind prezent și pr. protopop Nicolae Jarda, alături de preoți din protopopiatul său, preacuvioasele Surori ale Ordinului Sfântului Vasile cel Mare și cuvioșii călugări bazilieni de la mănăstirile Mitiu Gherlii și Molișet precum și preotul paroh din Milaș și credincioși din Căianu Mic, satele natale ale celor două figuri evocate de conferință.

Pr. protopop Felician Neagoș, a mulțumit în încheiere tuturor participanților și conferențiarilor, aducând aminte faptul că gesturile eroice ale unor astfel de persoane, precum Preasfinția Sa Iuliu Hossu și ieromonahului Leon Manu OSBM, sunt și azi modele de urmat în viața de credință și o inspirație pentru viitoarele generații ale Bisericii noastre.

Pr. Traian-Radu Coste-Deak, din www.eparhiaclujgherla.ro

Конференція «Бістріцькі ікони – процес канонізації Юлія Госсу і Леона Ману, ЧСВВ» у Беклеан

9 червня 2017 року о 16.00 год. в греко-католицькій парафії святих апостолів Петра і Павла в деканаті Беклеан відбулася конференція «Бістріцькі ікони – процес канонізації Юлія Госсу і Леона Ману ЧСВВ», на яку були запрошені о. Йоан Лавріан Дабок, Протоігумен Провінції Чину Святого Василія Великого в Румунії, о. д-р Траян-Раду Косте-Дік, судовий вікарій єпархії Клуж-Герли і др. Йонуц Віда-Сіміті.

Ця конференція, друга за чергою, є частиною серії конференцій, організованих з’єднаною з Римом Румунською греко-католицькою єпархією Клуж-Герли, спільно з Провінцією Святих Апостолів Петра і Павла Чину Святого Василя Великого, і спрямованих на підкреслення ролі і діяльності великих особистостей єпархії Клуж-Герли в будівництві Румунської Церкви, поєднаної з Римом, і румунської культури. У першу чергу мова про видатного архипастиря єпархії Клуж-Герли, Преосвященнішого владику д-ра Юлія Госсу, першого румунського кардинала і архітектора Великого об’єднання дня 1 грудня 1918 року (коли Трансильванія увійшла в склад Румунії), а також про плідну працю і героїчне свідчення віри таких людей, як ієромонах Атанасій Максим, Протоігумен Василіянського Чину в Румунії (його особі була присвячена перша конференція з цієї серії, 9 квітня 2017 р. в Бучіумі), або ієромонах Леон Юліян Ману, ігумен монастиря Нікула.

Конференція, яка відбулася цього дня, мала на меті пов’язати особу монаха Леона Ману, ЧСВВ, і його мученицьку смерть за віру, яка лежить в основі процесу беатифікації, який розпочався, і тісної співпраці, яка була між ієромонахом Леоном Ману та Преосвященним Юлієм Госсу в єпархії Клуж-Герли. О. Феліціан Неаґош, протопресвітер Беклеану, господар цієї події, привітав гостей та учасників конференції, підкресливши те значення, яке мали Преосвященний Юлій Госсу та ієромонах Леон Ману, ЧСВВ, у житті Церкви і душпастирському проводі віруючих, незважаючи на виклики, які історія і життя ставили перед ними, справжніми героями румунського народу.

Першу доповідь мав о. Протоігумен Йоан Лавріан Дабок, який представив учасникам історію і діяльність Василіянського Чину на території Трансільванії, згадуючи про пасторальну та адміністративну діяльність ієромонаха Леона Ману, особливо в межах єпархій Лугож, Марамуреш і Герла, на теренах яких він займався душпастирством, ведучи монаше життя у монастирях Прислоп, Мойсей, Біксад і прикінці в Нікула. Важливою рисою, яку о. Йоан Дабок наголосив, був тісний зв’язок між владикою Юлієм Госсу, за посередництвом ієром. Леона Ману, з ченцями василіянами, результатом чого було доручення їм управління монастиря Нікула, монастиря в місцевості Кальварія-Монастир і парафії Боб в історичному центрі Клужа. На закінчення о. Протоігумен підкреслив, що всі чотири історичні монастирі, що належали до Василіянського Чину, були осередками віри і духовності Греко-Католицької Церкви, але тепер жоден із них не був повернутий законним власникам, Чину Святого Василія Великого.

Після цього про початок процесу беатифікації Слуги Божого ієромонаха Леона Ману, ЧСВВ, розповів о. Траян-Раду Косте-Дік, постулятор єпархіальної фази для справи беатифікації, повідомивши учасників про ряд необхідних канонічних процедур, передбачених Конгрегацією до справ святих, для проголошення слуги Божого блаженним. О. Траян зазначив, що процес беатифікації ієромонаха Леона Ману, який виходить із факту його мучеництва за віру, знаходиться в початковій фазі на єпархіальному рівні, на даний час постуляція працює над завершенням біографії Слуги Божого і зібранням всіх його творів і публікацій, щоб отримати визнання Nulla osta від Конгрегації у справах святих. Отримання цього схвалення з боку цієї дикастерії Римської курії, відзначив о. Траян, дозволить постуляторові звертатися до компетентного єпархіального єпископа відкрити перше засідання Трибуналу у справі беатифікації та утворення історичної і богословської комісій. Ці комісії, провівши дослідження з іншими членами Трибуналу, відповідно до конкретних процедур, складуть базовий документ під назвою Подання, який разом із копіями документів відправляються в Рим, щоб почати римську фазу. Нарешті, о. Траян закликав усіх присутніх, щоб відправити постуляторові всю доступну інформацію, писання, свідоцтва і предмети, пов’язані з особою Слуги Божого ієромонаха Леона Ману, які могли б допомогти у пришвидшенні дослідження святості Слуги Божого в єпархіальній фазі.

На закінчення адв. др. Йонуц Віда-Сіміті зачарував слухачів своїм чудовим оглядом ролі, яку ієромонах Леон Ману відіграв на площині соціального і душпастирського служіння Румунської Церкви, з’єднаної з Римом. Він особливо підкреслив відносини і діяльність чернецтва з греко-католицьким єпископатом, особливо з єпископами Юлієм Госсу й Олександру Русу, як у період свободи, так і в час підпілля, посилаючись на тверду і мудру позицію, яка була свідченням віри перед лицем комуністичного переслідування. Особа і постава ієромонаха Леона Ману, ЧСВВ, залишається рупором, іконою для суспільства і Церкви сьогодні, так як він не зрадив своїх ідеалів перед загрозою політичного режиму, віддаючи себе до останнього служінню Церкві та віруючим, які часто перебували в ситуаціях страждань або труднощів. Поряд з іншими великими особистостями нашої Церкви ієромонах Леон Ману залишався стовпом витривалості і підбадьорення за часів випробувань Румунської Церкви, з’єднаної з Римом, а його постава і діяльність є живим доказом віри, яка не поступається перед будь-якими мирськими погрозами.

У цій конференції взяли участь багато віруючих і священиків, присутніх в протопресвітераті Беклеан, Несеуд, Бістріца, Герла і Синджорз-Бей, зокрема протопресвітер о. Ніколае Ярда, разом зі священиками свого деканату, сестрами Чину Святого Василія Великого і ченцями василіянами з монастирів Мінтіу-Герліі та Молішет, парафіяльним священиком із с. Мілаш і віруючими із села Кеяну-Мік, рідного села обидвох визначних осіб, згаданих у конференції.

Протоієрей Феліціан Неаґош на завершення подякував всім учасникам і доповідачам, нагадуючи про те, що героїчні вчинки таких людей, як Преосвященний владика Юлій Госсу та ієромонах Леон Ману, сьогодні є зразком для наслідування в житті віри і натхненням для майбутніх поколінь нашої Церкви.

О. Траян-Раду Косте-Дік

*   *   *

Pelerinajul jubiliar la mănăstirea baziliană din Molișet în Duminica Tuturor Sfinților

Duminica de 11 iunie 2017 – sărbătoarea Tuturor Sfinților, a fost o zi luminoasă, plină de pace și de bună mireasmă spirituală pentru credincioșii care au luat parte la pelerinajul la mănăstirea «Coborârea Spiritului Sfânt» din Molișet, protopopiatul Beclean, a Ordinului «Sf. Vasile cel Mare» (OSBM).

Se împlinesc în acest an 25 de ani de la binecuvântarea bisericii din Molișet în Sărbătoarea Rusaliilor, de către IPS George Guțiu de vie amintire, cu participarea Nunțiului Papal din acea vreme, 25 de ani de când, cu bucurie și nou având în credință, s-a deschis în acest loc pitoresc prima mănăstire OSBM, după ce toate mănăstirile confiscate în 1948 acestui Ordin Călugăresc, de către Statul Român, nu au mai fost restituite. Ca în fiecare an, călugării bazilieni, cu pr. Ioan Laurian Daboc – protoegumen OSBM, cu pr. Severian – egumen al mănăstirii de la Molișet, au avut peste 1000 de oaspeți, credincioși tineri și vârstnici veniți de aproape și de departe, din mai multe Eparhii ale Bisericii Greco-Catolice din România ca să îl întâlnească pe Dumnezeu în Sfintele Taine, să îl preamărească pentru frumusețea naturii, a munților, și să îl primească în suflete liniștea ce acoperă ca o mantie ocrotitoare așezarea de la poalele Țibleșului.

La orele dimineții, Episcopul eparhial de Cluj-Gherla, PS Florentin Crihălmeanu, zeci de preoți, și persoane consacrate, tinerii studenți seminariști, au intrat în curtea bisericii, venind dinspre mănăstire, în procesiune, pentru a rămâne în rugăciune, la Sfânta Liturghie, în fața lui Dumnezeu. În anul centenarului aparițiilor mariane de la Fatima, o statuie a Sfintei Fecioare adusă de la Fatima de tineri din grupul de rugăciune «Triumful Inimii Neprihănite» din Cluj, a fost purtată de aceștia în procesiune, și depusă în fața altarului, ca semn al ocrotirii și prezenței Maicii Sfinte. Totodată, în acest moment de mare sărbătoare, au fost aduse spre venerare și sfinte moaște, ale Sf. Vasile cel Mare și ale Sf. Iosafat, Episcop martir – primul martir al Bisericii Greco-Catolice, prin care a fost atestat pentru prima dată Ordinul OSBM, în urmă cu 400 de ani.

Mai întâi s-a citit, de către dc. Marius Cîmpean secretar episcopal, decretul prin care Penitențeria Apostolică de la Roma acordă, în numele Sf. Părinte Papa Francisc, indulgența plenară pentru Anul Jubiliar Bazilian, acea cale prin care Biserica «ajunge la păcătosul iertat și îl eliberează de orice urmă rămasă ca și consecință a păcatului» – a citat, mai înainte, pr. Laurian explicația Papei. Această eliberare deplină a putut fi obținută și la Molișet, prin binecuvântarea Ierarhului, de către toți pelerinii care s-au spovedit și au îndeplinit condițiile, și anume: confesiune sacramentală (Spovedania), comuniune euharistică (Sf. Împărtășanie) și rugăciune la intenția Pontifului Roman.

Cuvântul de învățătură al Ierarhului a abordat, în mod firesc, tema sfințeniei în sărbătoarea dedicată sfinților – sărbătoare care celebrează «puterea lui Dumnezeu lucrătoare prin oameni», prin cei care au ales liber să îl primească pe Dumnezeu în sufletul lor. «Biserica ne aduce astăzi în față aceste modele de viață», a spus PS Florentin, «pentru ca să știm că se poate, oamenii pot deveni sfinți cu ajutorul harului lui Dumnezeu. Biserica pune astăzi în fața ochilor noștri rodul Coborârii Spiritului Sfânt – pe primii martiri, începând cu primul martir Ștefan». Preasfinția Sa a remarcat că majoritatea sfinților Bisericii sunt sfinți martiri. De asemenea, că "astăzi, pentru credința creștină, în lume mor mai mulți oameni decât creștinii care au fost omorâți de romani. În această societate așa-zis democratică sunt mai mulți martiri decât în primele secole. Ce înseamnă martir? Sf. Papă Ioan Paul al II-lea spunea: martiriul este o experiență spirituală a celui care l-a iubit atât de mult pe Dumnezeu, încât a dorit să își ofere chiar și viața lui Dumnezeu. Martiriul nu este o probă de putere, de rezistență fizică, este un har al iubirii lui Dumnezeu care vine din cunoașterea lui Dumnezeu. "

«Cunoscându-l pe Dumnezeu, ajunge omul să îl iubească atât de mult, încât să considere că toate celelalte sunt pierdere de timp, față de a sluji unicului Creator, Răscumpărător și Sfințitor, adică lui Dumnezeu». Preasfinția sa a îndemnat la urmarea exemplului martirilor, cei care și în prezent «ne dovedesc cu putere că, creștinismul este cel care dă un sens darului vieții umane – un dar oferit, care își menține statutul de dar, numai oferindu-l, oferind viața» – a spus Preasfinția Sa. După Sf. Jertfă Liturgică celebrată în curte, în cea mai mare biserică – natura înverzită, pr. Laurian a mulțumit tuturor celor prezenți pentru comuniune, în mod special Preasfinției Sale Florentin, reamintind că adevărata jertfă făcută pentru Dumnezeu este de fapt bucurie și îndemnând mai ales tinerii să găsească vocația de a-l sluji pe Dumnezeu din iubire și nu din vreo obligație, să facă astfel încât viața lor să fie cu adevărat o viață dăruită.

Cu ocazia Anului Jubiliar, pr. protoegumen a oferit PS Florentin medalia jubiliară a OSBM, medalie ce a fost mai întâi oferită ES Nunțiului Papal, cu ocazia recentei vizite făcută la mănăstire. Tot în semn de mulțumire și de prețuire, pr. Laurian a oferit Episcopului de Cluj-Gherla și două copii a unor documente, din 1935 și 1936: o scrisoare a canonicului Victor Bojor despre starea mănăstirii Nicula în 1935 și o altă scrisoare, tot a canonicului Bojor și a comisiei de administrare a mănăstirii Nicula, care a fost discutată de către IPS Iuliu Hossu în consistoriul din 1936. Sunt două prețioase documente, alături de care a fost oferită și o carte despre viața consacrată, despre toate ordinele de viață consacrată.

Din partea călugărilor bazilieni, pr. Ermil și pr. Severian au dăruit tuturor preoților prezenți la acest moment sărbătoresc medalii jubiliare. Câte o medalie jubiliară a fost oferită, de către pr. protoegumen Laurian, Maicii Marcela – Superioara Ordinului «Sf. Vasile cel Mare» și sorei Narcisa, Vicară generală, care a reprezentat Congregația Surorilor Maicii Domnului, precum și președintei Ordinului Terțiar Bazilian. De asemenea, av. dr. Ionuț Vida-Simiti și asist. dr. Lucian Turcu, pentru conferințele susținute cu diferite ocazii, pentru readucerea la lumină a istoriei OSBM. Mulțumiri și medalii au fost oferite și oficialităților prezente, primarului și vice-primarului com. Târlișua. De asemenea, o medalie a fost pentru Florica Sfechiș, dirijor al corului parohiei «Buna Vestire» din Bistrița, corul pelerin care a dat cu măiestrie răspunsurile liturgice.

PS Florentin a mulțumit, mai întâi lui Dumnezeu pentru ziua frumoasă de sărbătoare, tuturor participanților și a încheiat cu o mărturie a IPS Episcop Iuliu Hossu, cel dintâi Cardinal al neamului românesc, "prin care se vede ce înseamnă un om al credinței. La 3 oct. 1948, după ce guvernul comunist era deja instaurat în România, când simțea că se apropie persecuția, pentru că linia Moscovei era foarte bine definită, (în Rusia în mod special, Statul identificându-se cu Biserica), a spus: «nu mă voi da în lături de la lupta și de la jertfa care mi se cere. Mai mult, în mod special îi voi mulțumi lui Dumnezeu și mă voi simți fericit dacă îmi va oferi ocazia în mod special să îi aduc mărturia supremă a credinței mele, dăruindu-mi viața pentru credința mea și a părinților mei. Atunci voi dovedi că cei aproape 40 de ani – era deja în vârstă de 65 de ani – pe care i-am închinat Domnului până acum, nu i-am închinat ca un mercenar, ci ca un preot adevărat». Să dea Bunul Dumnezeu ca fiecare dintre noi să putem spune același lucru, atunci când persecuția, ispita, se apropie, să rămânem tari în credință și acel moto, pe care Cardinalul nostru l-a utilizat adeseori, să rămână și un moto al vieții noastre: «credința noastră este viața noastră! »

Alăturându-se mulțumirilor făcute de pr. Protoegumen tuturor pelerinilor, PS Florentin a oferit la rândul său un semn de mulțumire: diploma și crucea «Sf. Iosif», pentru pr. Ioan Laurian Daboc – protoegumen și Ordinului Călugărilor «Sf. Vasile cel Mare», Provincia Sf. Apostoli Petru și Pavel din România, «cu prilejul împlinirii a 400 de ani de la atestarea OSBM, în semn de aducere aminte și recunoștință, cu ocazia împlinirii a 25 de ani de la binecuvântarea bisericii cu hramul Coborârea Spiritului Sfânt și de la primul pelerinaj la Mănăstirea OSBM din Molișet». La final, PS Florentin a dat binecuvântarea jubiliară. A urmat agapa fraternă – pelerinii, cu sufletele pline de har au primit, prin bunăvoința călugărilor bazilieni, a Surorilor OSBM și CMD, care i-au ajutat și a multor voluntari și hrana trupească, pentru ca bucuria tuturor să fie deplină.

Ювілейне паломництво до василіянського монастиря у с. Молішет неділю Всіх Святих

Неділя 11 червня 2017 року, свято Всіх Святих, була світлим днем, повним миру і духовних пахощів для віруючих, які взяли участь у прощі до монастиря Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ) Зіслання Святого Духа в Молішет, деканат Беклеан.

У цьому році виповнюється 25-річчя освячення храму в Молішет, яке мало місце на свято П’ятидесятниці, коли світлої пам’яті Преосвященний владика Джордж Ґуціу (єпарх Клуж-Герли у 1990—2002 роках), з участю тодішнього Папського нунція, 25 років тому, з радістю і відновленою вірою, відкрили це мальовниче місце першого монастиря ЧСВВ; і це тоді,  як всі монастирі, конфісковані у цього чернечого Чину в 1948 році румунською державою, не були повернуті. Як і щороку, монахи василіяни, зокрема о. Йоан Лавріан Дабок, Протоігумен Провінції Чину в Румунії, о. Северіян Ступінеан, ігумен монастиря в Молішет, мали більше 1000 гостей, вірних, як молодих так і старших, які прийшли з ближніх і далеких сторін, з кількох єпархій Греко-Католицької Церкви в Румунії, щоб зустріти тут Бога у святих Таїнствах, прославляти красу природи, гір і отримати душевний мир, який покриває немов плащем підніжжя Ціблешу.

У ранкову годину єпископ єпархії Клуж-Герли, Преосвященний Флорентин Крігалмеану, десятки священиків і богопосвячених осіб, молодих студентів семінаристів увійшли на церковне подвір’я, вийшовши в процесії з монастиря, щоб перебувати на молитві Святої Літургії перед Богом. У сторіччя об’явлень Пресвятої Богородиці у Фатімі статуя Богоматері, яку привезла з Фатіми молодіжна молитовна група «Тріумф Непорочного Серця» з Клуж, була процесійно перенесена і поставлена перед вівтарем на знак опіки і присутності Божої Матері. Крім того, в цей час великого свята, були представлені для почитання святі мощі святого Василія Великого і святого священномученика Йосафата – першого мученика Греко-Католицької Церкви, при якому був започаткований внаслідок реформи монашества Василіянський Чин, 400 років тому.

Спочатку диякон Маріус Чімпеан, секретар єпископа, зачитав декрет Апостольської Пенітенціарії в Римі, згідно з яким, від імені Святішого Отця Папи Франциска надається повний відпуст з нагоди ювілейного року отців василіян. Таким чином Церква, в Божому імені, крім прощення гріхів грішника, звільняє його з дочасних кар, які є наслідком гріхів. Цей повний відпуст можуть отримати у цей день і в Молішеті всі паломники, які, приймаючи архиєрейське благословення, виконають відповідні вимоги: взяли або візьмуть участь у Тайні покаяння (Сповіді), приймуть святе Причастя і помоляться в намірах Папи Римського.

У своїй проповіді Архиєрей торкнувся, природно, теми святості, бо ця тема пов’язана із празником, який відзначається, Всіх Святих. «Влада Бога здійснюється через людей», тих, які обрані вільно прийняти Бога у своїй душі. «Церква подає нам сьогодні ці зразки для наслідування», — сказав Преосвященний владика Флорентин, — «бо ми знаємо, що це можливо, люди можуть стати святими благодаттю Бога. Церква ставить сьогодні перед нашими очима плоди Зіслання Святого Духа – перших мучеників, починаючи від першого мученика Степана». Його Преосвященство зазначив, що більшість святих у Церкві – це святі мученики. Крім того, «сьогодні за християнську віру в світі помирає більше людей, ніж християн, які були вбиті римлянами. У цьому так званому демократичному суспільстві мучеників більше, ніж у перших століттях. Хто такий мученик? Святий Папа Іван Павло II сказав: мучеництво – це духовний досвід людини, яка любить Бога так сильно, що готова дати навіть своє життя Богові. Мучеництво – це не доказ сили, фізичної витривалості, це дар Божої любові, яка приходить від пізнання Бога».

«Пізнаючи Бога, людина осягає таку велику любов, що вона вважає, що все інше – марна трата часу, у порівнянні із служінням єдиному Творцеві, Спасителеві і Святому, тобто Богові». Преосвященний владика закликав наслідувати приклад мучеників, тих, які в теперішній час «показують нам твердо, що християнство – це те, що дає смисл дарові людського життя – дарованого дару, який зберігає статус дару тільки даруючи себе, даруючи життя».

Після жертви Святої Літургії, яка служилася надворі, у найбільшій церкві – на зеленій природі, о. Йоан Лавріан Дабок подякував усім присутнім за спільну молитву, особливо Його Преосвященству Флорентину, нагадавши, що справжня жертва, принесена Богу, – це насправді радість, і закликавши молодь віднайти покликання служити Богові з любові, а не з -за будь-яких обов’язків, щоб їхнє життя дійсно стало дарованим життям.

З нагоди ювілейного року о. Протоігумен вручив владиці Флорентину медаль ювілею Василіянського Чину, таку ж медаль він раніше вручив Апостольському нунцію під час нещодавнього його візиту до монастиря. Крім того, на знак вдячності, о. Й. Дабок передав єпископу Клуж-Герли дві копії документів із 1935 і 1936 років: лист каноніка Віктора Божора про статус монастиря Нікула у 1935 році і другий лист, того ж каноніка Божора і комісії – про управління монастиря Нікула, який обговорювався Його Високопреосвященством Юлієм Госсу на консисторії в 1936 році. Крім цих двох цінних документів було подаровано книгу про богопосвячене життя, у якій представлені різні способи богопосвяченого життя.

Від ченців василіян о. Єрміл Журжа та о. Северіян Ступінеан вручили ювілейні медалі всім священикам, присутнім на цьому святкуванні. Крім того, ювілейні медалі від Протоігумена о. Йоана Дабока отримали: мати Марчела – Провінційна настоятелька сестер Чину Святого Василія Великого, сестра Нарчіза, Генеральна вікарія, яка представляла Згромадження Сестер Божої Матері і президент Третього Василіянського Чину. Так само отримали медалі адв. д-р Йонуц Віда-Сіміті й асист. д-р Лучіан Турку за виголошення доповідей при різних нагодах і висвітлення історії Василіянського Чину. Слова подяки і медалі отримали і представники цивільної влади: нинішній мер і помічник мера комуни Тарлішуа. Крім того, медаль отримав Флоріка Сфекіш, диригент хору парафії Благовіщення в Бістріца, хору, який здійснив паломництво до цього місця і прикрасив своїм співом Святу Літургію.

Преосвященний владика Флорентин подякував Богові за гарний день свята і всім його учасникам, а закінчив розповіддю про Преосвященного єпископа Юлія Госсу, першого кардинала румунського народу, представивши його як людину віри. У день 3 жовтня 1948 року, після того, як в Румунії вже була встановлена комуністична влада, він відчував, що наближається переслідування, так як лінія Москви була добре визначена (в Росії, зокрема, держава підпорядкувала собі Церкву), сказав: «Я не відступлю в бік від боротьби і від жертви, якої від мене вимагається. Більше того, я буду дякувати Богові і я буду відчувати себе щасливим, якщо у мене буде нагода, зокрема,  скласти найвище свідчення моєї віри, даючи своє життя за віру мою і моїх батьків. Тоді я доведу, що майже 40 років, – (від священичих свячень) віком був уже старшим від 65 років, – під час яких я поклонявся Богові, я поклонявся не як заробітчанин, а як справжній священик. «Нехай дасть Добрий Бог, щоб кожен з нас міг сказати те ж саме, коли наблизяться переслідування, випробування, щоб ми залишилися твердими в вірі і щоб девіз, який наш кардинал використовував часто, залишався і девізом нашого життя: «Наша віра – наше життя»! » – підсумував єпископ.

Приєднуючись до подяк, які о. Протоігумен Йоан Дабок склав усім паломникам, владика Флорентин вручив на знак подяки диплом і хрест Святого Йосифа о. Йоану Лавріану Дабоку, Протоігумену, і ченцям Чину Святого Василія Великого Провінції святих апостолів Петра і Павла в Румунії, «на знак пам’яті і подяки з нагоди відзначення 400-річчя Василіянського Чину, святкування 25-річчя від освячення храму на честь Зіслання Святого Духа і першого паломництва до василіянського монастиря Молішет». На закінчення Преосвященний владика Флорентин уділив усім благословення з нагоди ювілею. Після цього був братерський почастунок: паломники, з серцем, повним благодаті, отримали, за доброзичливістю ченців василіян, сестер Чину Святого Василія Великого і сестер Згромадження Божої Матері, яким допомагали багато волонтерів, також і тілесну поживу, щоб радість усіх була досконала.

Переклад статті із сайту www.eparhiaclujgherla.ro

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *